Останні події, зокрема маніпуляції на парламентських виборах і жорстоке придушення протестів, викликають тривогу щодо майбутнього Грузії, а також ставлять під сумнів її відносини із Заходом.
Про це заявив Крістіан Керіл, вашингтонський журналіст Foreign Affairs. Він додає, що, незважаючи на очевидні порушення під час виборів, Захід, здається, не готовий до рішучих дій. Європейські та американські чиновники не готові знищити мости з Тбілісі і обмежились констатацією того, що "міжнародні спостерігачі не оголосили результат вільним і справедливим".
За його словами, з моменту приходу до влади 12 років тому "Грузинська мрія" провела майстер-клас з мистецтва захоплення держави.
"Лідер "Грузинської мрії" Бідзіна Іванішвілі поступово замінив практично всіх ключових чиновників у бюрократії, судовій системі та правоохоронних органах на прихильників партії. У країні, де третина населення працює на державу або безпосередньо залежить від державних дотацій, цей контроль над державною бюрократією є потужним інструментом для забезпечення бажаних результатів виборів", - пише Керіл.
Він додав, що у 2017 році "Грузинська мрія" використала гучну перемогу на виборах попереднього року, щоб закласти основу для масштабної "реформи" конституції, яка надала партії величезну перевагу на майбутніх голосуваннях. Вона повільно встановила контроль над центральною виборчою комісією та дільничними виборчими комісіями.
"У минулому, навіть коли "Грузинська мрія" тиснула на своїх опонентів і поглиблювала контроль над державним апаратом, вона продовжувала підтримувати перспективу співпраці із Заходом. У свою чергу, чиновники в Брюсселі та Вашингтоні в значній мірі ігнорували антидемократичні тенденції партії", - зазначає автор.
Крістіан Керіл згадав про сумно відомий закон про іноземних агентів. На початку 2023 року правляча партія представила першу версію закону, покликаного накладати суворі вимоги до звітності приватних організацій, що отримують іноземне фінансування.
"Проект тексту мав помітну схожість з російським законом про іноземних агентів, введеним Путіним у 2012 році, який виявився досить ефективним інструментом для переслідування опозиції; "російський закон", як його незабаром охрестила грузинська опозиція, був переможений хвилею народних протестів", - зазначає експерт.
Однак, як зазначив Керіл, всього через кілька місяців Європейський Союз запропонував Грузії статус кандидата, що стало величезним підвищенням престижу уряду, яке вже продемонструвало свої антидемократичні інстинкти.
"Європейці подбали про те, щоб ця пропозиція ґрунтувалася на виконанні дев'яти найважливіших умов, спрямованих на зміцнення демократичних інститутів. Проте, легко зрозуміти, чому "Грузинська мрія" могла прийти до висновку, що її поведінка обходиться їй дуже дешево в західних столицях. З того часу партії вдалося протягнути переглянуту версію закону — важливий крок на шляху до захоплення держави в стилі Орбана з мовчазним схваленням Кремля", - міркує аналітик.
У грудні після жорстокого придушення протестів США ввели заборону на видачу віз близько 20 грузинським чиновникам, звинувативши їх у підриві демократії. Балтійські країни також запровадили санкції, але Вашингтон поки не ввів більш широкі обмеження.
Незважаючи на те, що фінансові санкції та заборона на поїздки можуть вплинути на Іванішвілі та "Грузинську мрію", адміністрація Байдена, ймовірно, не буде діяти без підтримки Європи. Чиновник "Грузинської мрії" заявив, що партія не переживає з цього приводу, адже Угорщина та Словаччина вже торпедували останні спроби ЄС оголосити більш широкі санкції.
"Вашингтон, ймовірно, не буде вживати подальших дій до закінчення каденції адміністрації Байдена, а ЄС не може досягти консенсусу через можливе вето Угорщини на серйозні санкції. Іванішвілі, у свою чергу, розуміє, що будь-які поступки опозиції можуть призвести до його падіння, як це сталося з президентом України Віктором Януковичем у 2014 році", - вважає Крістіан Керіл.
Джерело: foreignaffairs.