Рішення прем'єр-міністра Іраклія Кобахідзе викликало шквал обурення серед громадян і політичної опозиції.
Євроінтеграція закріплена в Конституції Грузії, тому відстрочка цього процесу призвела до звинувачень уряду в антиконституційних діях. Розпочата мирно акція швидко переросла в протистояння, коли поліція вдалася до розгону мітингувальників біля парламенту та офісу правлячої партії "Грузинська мрія".
"Сьогодні ми прийняли рішення до кінця 2028 року не ставити на порядок денний питання про початок переговорів з ЄС. Також до кінця 2028 року ми відмовляємося від отримання будь-яких бюджетних грантів від Європейського Союзу", – заявив Кобахідзе, після чого країна піднялася на протест.
Протестуючі, які намагалися будувати барикади та палити шини, заявляли про побиття, опіки від хімічних речовин і навіть переслідування після розгону. У МВС Грузії стверджують, що акція перевищила дозволені законом межі: учасники нібито чинили опір поліції, ображали силовиків і кидали в них різні предмети.
Президент Грузії Саломе Зурабішвілі різко розкритикувала уряд, назвавши його дії "конституційним переворотом". Вона звинуватила владу в переході від європейського курсу до проросійської політики. Зурабішвілі порівняла дії силовиків з "робокопами", які переслідують протестуючих навіть у храмах і аптеках.
На думку експертів, раптове рішення уряду може бути пов'язане з тиском Європейського Союзу. Резолюція Європарламенту закликала до санкцій проти спонсора правлячої партії, мільярдера Бідзіни Іванішвілі та його соратників, що могло вплинути на економічні інтереси правлячої еліти.
Ситуацію в Грузії порівнюють з подіями Євромайдану в Україні у 2013 році, коли силовий розгін мирного протесту призвів до масштабного руху громадянської непокори. Грузинська опозиція закликає до страйків і масових акцій протесту, щоб відстояти європейське майбутнє країни.
Джерело: bbc .