Навколо знайденого історичного артефакту в Болгарії виник скандал: голову богині нібито приховували від науковців (фото, відео).

Знайти добре збережені історичні цінності – це виняткове досягнення для археолога. У Пловдиві, Болгарія, була знайдена мармурова голова давньогрецької богині Тихе в стародавньому місті Філіппополі. Її виявили під час розкопок в Єпископській базиліці.

Місцеві вчені вже називають цю знахідку феноменальною. Голова датована кінцем 1-го до середини 3-го століття нашої ери та демонструє витончене елліністичне мистецтво. Голова Тихе прикрашена особливою короною corona muralis, що повторює міські стіни з баштами. Це означає, що Тихе була покровителькою міста Філіппополя. Вважається, що артефакт був частиною статуї висотою приблизно 2,5 метра, виходячи з пропорцій голови.

Археологи вважають, що статуя могла належати святині, яка розташовувалася на місці християнської базиліки в давнину. Вони також враховують місце, де знайшли мармурову голову — поблизу кафедри базиліки. Вважається, що її могли використовувати не лише як будівельний матеріал, а і розмістити там символічно.

Перед виставленням артефакта його планують очистити та реставрувати. Також команда хоче підняти мозаїку базиліки, щоб дослідити давню святиню внизу – там можуть бути інші статуї.

Процес розкопок зіткнувся зі скандалом. Археолог Любомир Мерджанов вважає, що голову вже знаходили, але приховали, оскільки розкопки не були регламентовані. Директор муніципального інституту "Древній Пловдив" Єлена Кантарева, яка відповідає за Єпископську базиліку, звинувачення відкидає, заявляючи, що про існування мармурового артефакта на цьому місці відомо з 2021 року, про що повідомлялося.

Довідка: Тихе, давньогрецька богиня удачі та випадковості, шанувалася як могутнє божество, яке однаково впливає на життя смертних і богів. Тихе часто зображувалася разом із символами міської захисту, такими як corona muralis, що втілювало багатство та процвітання міста. Пізніше римляни назвали її Фортуна.

Раніше "Телеграф" розповідав про знайдене затонуле судно останньої експедиції Васко да Гами. Воно сотні років лежало на дні.