Внаслідок масованої атаки росіян з використанням безпілотників у Печерському районі Києва вранці 1 січня зазнали різних пошкоджень 17 будівель
Серед них — офісні приміщення, будівля Національного банку України, освітній заклад, а також житлові будинки, у яких пошкоджено понад 250 квартир. З цієї кількості споруд три є офіційними пам’ятками, кожна з яких отримала руйнування й потребує реставрації або відновлення.
Каштан NEWS з’ясовував, наскільки серйозними є ушкодження будинків і чи здатна київська влада їх привести у первісний вигляд.
«Мешканці» однієї вулиці
За іронією долі, всі три будинки, які зазнали значних ушкоджень, є офіційно визнаними пам’ятками історії, архітектури та містобудування і розташовані на початку вулиці Банкова. Йдеться про Будинок письменників або садибу Лібермана, будинок Раднаркому (тепер житловий будинок) і маєток Бродських.
Будинок письменників
«У садибі Лібермана внаслідок вибуху було пошкоджено ліпнину орнаменту як ззовні, так і всередині будівлі», — розповідає київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Варто зазначити, продовжив він, що внутрішній декор приміщення був досить вишуканим, але внаслідок вибухової хвилі він частково обвалився і потріскався. Тому для відновлення необхідні комплексні реставраційні роботи.
0 Також пошкоджень зазнали оригінальні віконні фурнітури, які збереглися в первісному вигляді з часу зведення будинку. І, що найгірше, — пошкоджено унікальні механізми відкривання/закривання вікон. Адже в будинку доволі високі стелі, і для зручності користування вікнами під час провітрювання, тодішні спеціалісти розробили й встановили прості, але ефективні та надійні механізми.
Зазнали пошкоджень і елементи інтер’єру, які також збереглися в оригіналі.
1 Водночас ворожий дрон знищив кілька люстр, виготовлених наприкінці ХІХ — на початку ХХ століть. Пошкоджень зазнав і унікальний кахель, яким обкладено печі в кімнатах.
Враховуючи нинішній стан будівлі, зазначає Дмитро Перов, в першу чергу необхідно провести консерваційні роботи. Оскільки в окремих місцях взагалі немає скла та віконних рам, дощ, сніг, перепади температур і вітер негативно вплинуть на пам’ятку.
2 «Там зберігся унікальний інтер’єр, меблі, що не характерно для київських садиб сьогодення», — наголосив активіст.
Дмитро Перов додав, що з зовнішньої сторони, окрім ліпнини, було пошкоджено дві колони. Це також потребуватиме відновлення.
Дім із вежею
Будинок Раднаркому, зведений упродовж 1937-1941 років, внаслідок атаки росіян повністю втратив 4−6 поверхи. У зв’язку з цим, в ньому також потрібно провести консерваційні роботи. Влучання безпілотника припало на оглядову вежу, яка була повністю зруйнована. Таким чином, відкрито доступ атмосферному повітрю та опадам до внутрішніх частин і конструкцій будівлі.
3 Зруйновану вежу, впевнений Перов, потрібно буде зводити «з нуля» у тому об’ємно-просторовому вигляді, в якому вона існувала до влучання ворожого боєприпасу.
«Вежа є певним архітектурним акцентом всього ансамблю будинку, а без неї ми будемо бачити зовсім інший архітектурний характер вулиці, і взагалі втратимо її первісний колорит», — констатував співрозмовник.
Будинок цукрового магната
Суттєвих пошкоджень, продовжив розповідь Дмитро Перов, зазнав і маєток Бродських, що на Інститутській, 12. Він колись належав відомому київському цукрозаводчику Саві Бродському.
4 У будівлі вибито шибки. Але ситуацію ускладнило ще й те, що ця пам’ятка розташована поруч із будинком Раднаркому, з якого на неї впали уламки та пробили дах.
«Доступу всередину будинку на час наших відвідин не було, тому невідомо, наскільки серйозно постраждали його внутрішні інтер’єри. А вони були досить вишуканими», — зауважив пам’яткоохоронець.
5 У цьому маєтку, підкреслив він, також необхідно проводити роботи з консервації. Адже без даху вода та сніг зроблять свою справу, і навесні ми отримаємо пошкодження тих внутрішніх елементів, які вціліли під час ворожої атаки.
Можливості перевищують бажання
З огляду на викладене, виникає логічне запитання: чи є в столиці можливості відновити пошкоджені пам’ятки? Виявляється — більш ніж достатньо.
«Фінансово провести консервацію, реставрацію і відновлення цих пошкоджених пам’яток для бюджету такого міста, як Київ, буде зовсім не важко. Особливо, якщо враховувати, що він є одним із найбагатших муніципалітетів країни, що має профіцитний бюджет», — запевнив Дмитро Перов.
А ось з точки зору організаційної роботи, зауважив пам’яткоохоронець, тут існують питання. Адже в Києві не було жодного прецеденту, коли ракети чи «шахеди» влучали в історичні будівлі, пам’ятки архітектури, і ці будинки згодом відновлювалися.
6 «Максимум, що ми бачили, це — проведення консерваційних робіт з розряду простих, на кшталт затягування вікон тентами та облаштування тимчасової покрівлі. Натомість ми не бачили таких прикладів, як у Львові, коли сім історичних пам’яток у середмісті було суттєво пошкоджено, а за пів року їх відновили. Ми не бачили таких прикладів, як у Запоріжжі, коли для відновлення знищеної ракетою історичної будівлі було спеціально налагоджено