«Попмузыка — це як алкоголь». Володимир Дантес про успіх, зовнішність, перехід на українську та ТЦК.

Про зовнішність та диктат краси

Я прийняв себе як красивого 6 років тому, коли мені було 30. У дитинстві я був маленьким і кругленьким, у 10 класі я був майже останнім на фізкультурі. Але через те, що я співав і спілкувався зі старшокласниками, я мав свій козир, я був модним. Але я б не сказав, що мав успіхи на любовному фронті.

Старші дівчата, коли я був у 8-9 класах, а вони у 10-11, говорили: «Ох, Вова виросте, Боже, дівчатам капець». Вони говорили це постійно, а я дивився на себе в дзеркало кожного дня і думав: «Ви просто жартуєте зі мною? Чому я цього не бачу?»

Мені здається, що у зовнішності має бути щось нестандартне. Ось у мене великий ніс. Щось має бути не так: тріснутий зуб, волосся, провокаційний одяг. Щось проти стандартів. Цікаво дивитися на людину, якщо у неї щось не так.

Про музику

Мені здається, що має з’явитися щось нове, альтернативне. Поп-музика — це, звичайно, класно. Стає легше, ти відволікаєшся. Це, напевно, щось на кшталт алкоголю чи наркотиків. Але це швидкий дофамін, він не дає тобі класного відчуття на довго. А ось щось альтернативне...

Нещодавно я бачив американця, який робить стиль під 1960-ті, а-ля Елвіс Преслі. І від нього фанатіють. Тому що це щось забуте. Це красиво? Красиво. Для мене зараз це андеграунд, альтернатива тому, що є навколо.

Про артистів, які перейшли з російської на українську

Я — русифікована людина. Змінив свою позицію, почав вивчати історію. Запізно? Запізно.

Є люди, які намагаються утримати свою російськомовну аудиторію. Я не розумію, навіщо. Між двома стільцями ти просто у прірві, вона тебе затягує. З точки зору грошей це, можливо, цікаво. Хоча за останні три роки україномовний стрімінг справді злетів, стало відчутно більше грошей.

Іноді хтось хоче, щоб ми постійно вибачалися, щоб ми відчували свою провину. Я хочу вибачитися перед усіма, особливо тими, хто пише російською: «Чому він не говорить про те, що він переобувся?». Хочу вибачитися, що я робив російськомовну музику і розмовляв російською. Моя бабуся 40 років викладала російську мову та літературу. Я в цьому жив. Але я перейшов.

Якщо вам боляче від того, що ми колись робили щось російською, а тепер робимо українською — вибачте нас, будь ласка. Ми так більше (переобуватися — ред.) не будемо. Я — точно.

Про ТЦК та ВВК

Я був у військкоматі двічі. І я це знімав. Мені навіть у коментарях писали за те, що я підтримую ТЦК.

Я пішов у військкомат, стояв 8 годин у черзі, щоб потрапити і просто взяти папірець, пройти ВВК. Проходив ВВК півтора місяця. Так, мене десь пропускали без черги. Це бонус, звісно. Але я розумів, чому я це зробив. Мені страшно, якби десь спливло, що за мене хтось пішов домовлятися. Це нестерпно.

Я стою на обліку. Я це зробив. У мене є всі папери. Не було ні броні, нічого не було.

Але коли я бачив, коли когось приводять... Звичайно, мені дуже не подобаються працівники ТЦК, які пакують людей, ламають. Але не всі вони такі.

Є ТЦК, які зовсім з'їхали з глузду і все забирають, нічого не дозволяють. Мені не подобається, коли приходять з ТЦК після концерту «Океану Ельзи». Я проти такого. Ви виконуєте якийсь там план настрашити людей? Щоб що? Щоб люди не ходили далі на концерти? Кому ви зробили краще? Ви забрали двох якихось бідолах, людей, які не оновили дані, які бояться. Але, з іншого боку, вони не оновили — ось їм і прийшло.

Мені важко жити в страху. Я боявся йти в військкомат, я подолав цей страх двічі, пішов, і зі мною все ок. Зараз прилетить у коментарях: а от у мене друг пішов і його забрали. Так. Але я розповідаю свою історію.

Про Badstreet Boys та колаборацію з Ющенком

Десь Антон Тимошенко розповідав, що це була його ідея. Пам’ятаю, що мене набрав Вася (Байдак — ред.), або ми десь перетнулися на якійсь зйомці, і він говорить, що є ідея: ми хочемо зробити групу, збирати донати. І хочемо тебе запросити, бо ти не зашкварений і ти співаєш. Я кажу: загалом, за критеріями, дякую, що це я.

Ми створили чат, накидали пісні. І просто на першому такому неймовірному адреналіні знімали кліп. Була мета зібрати дуже багато грошей. І ми розуміли, що якщо акумулюємо всі наші ресурси, то точно зберемо.

Легко чи погодився на співпрацю Ющенко? Ні. Півроку чи майже рік пішло. Спочатку ми дуже довго шукали його контакти. Потім погоджували текст. Ми вже написали 203 тисячі варіантів текстів, приїхали до нього на зустріч, у музей його (дуже класний, до речі, український музей), і йому сподобалася ця ідея.

Він порадився з родиною (дуже важливо було думка дочок і дружини), і вони дали добро. І це мене сильно підкупило. Ти можеш бути президентом країни, але ти все одно йдеш радитися з родиною. І це круто, це дуже по-людськи.

Глянець і хуліганство: який Дантес справжній

У світі глянцю я не існую. Це відголосок того життя, в якому я був до 2022 року.

Я все життя був у шоу-бізнесі. Робив те, що сподобається людям. І на початку мені це дуже подобалося — подобатися людям. У 2019 році я почав писати треки, щоб сподобатися слухачу. Як математично побудувати, який текст.

Потім я з психологом прорабатывав це, щоб зрозуміти, яку музику я хочу робити. Я з дитинства слухаю брит-поп, рок. Я обожнюю так робити. Але я так не роблю. І мене це сильно ламало, у мені були ці