Іноді знахідки археологів не лише проливають світло на історичні факти, але й допомагають краще зрозуміти ту епоху. На півночі Португалії, в древньому римському місті Бракара-Аугуста (сучасна Брага), археологи виявили бронзову фігурку, датовану II століттям нашої ери. Знахідка, що зображує жіночу фігуру з незвичними рисами обличчя, може бути історичною фіксацією випадку синдрому Крузона – рідкісного генетичного розладу.
Артефакт був знайдений на вершині гори Чивідаде під час розкопок. Його риси демонструють фізичні аномалії, такі як:
Дослідники використовували іконодіагностику — метод, який аналізує медичні стани через художні зображення, щоб припустити наявність черепно-лицевого дизостозу (синдрому Крузона). Це захворювання призводить до передчасного зрощення кісток черепа, що викликає характерні деформації.
Доктор Руї Морайс, який аналізував статуетку, звернув увагу на складність її виконання. На голові зображена діадема з семи стилізованих башт, які, ймовірно, символізують ворота римського міста. Виразні очі, асиметричні губи та нахилений овал обличчя передані з великою точністю.
На відміну від традиційних зображень римських богинь, фігурка тримає не ріг достатку, а змію, обвиту навколо жезла. Це символ, пов'язаний з божествами здоров'я, такими як Асклепій та Гігієя. Вчені припускають, що статуетка може представляти жрицю або божество, пов'язане з лікуванням, можливо, Салюса — римську богиню здоров'я.
Знахідка піднімає питання про ставлення до людей з фізичними відмінностями в древніх суспільствах. Деякі вчені вважають, що такі риси могли вважатися божественними знаками або духовними дарами, як у традиціях шаманізму.
Ця бронзова фігурка є першим можливим випадком синдрому Крузона, зображеним у греко-римському мистецтві. Її відкриття не лише доповнює знання про історію медичних аномалій, але й допомагає краще зрозуміти соціокультурний контекст Давнього Риму.
Раніше "Телеграф" розповідав, як чорні тварини страждають через свій окрас. Білі тварини, тим часом, мають певні привілеї.