субота15 лютого 2025
kriminal-tv.in.ua

Мобілізація сповільнилася? Чому в армії знову відчувається нестача кадрів?

На мобілізаційний закон покладали великі сподівання. Він мав стати рятівною паличкою для формування значного резерву та збільшення темпів мобілізації в українські війська. Але, здається, зараз ситуація виглядає зовсім інакше — мобілізація зменшується, а чиновники структур, які знають всю картину, мовчать.
Мобилизация замедлилась? Почему в армии вновь наблюдается нехватка кадров?
Мобилизация затормозила? Почему в армии снова кадровый голод

Мобілізація буксує?

Невдовзі після вступу в силу мобілізаційного закону в Міноборони відзначали позитивну динаміку мобілізації. Спікер відомства Дмитро Лазуткін у червні заявляв, що «зросла кількість людей, які мобілізуються», а «процес набув іншої інтенсивності». Ніяких цифр він тоді не називав, але згадав, що порівнює дані з березнем і лютим.

І хоча Міноборони «тішила» така динаміка, там зазначали, що потрібно час, щоб мобілізовані з нової хвилі потрапили на фронт. Їм, за словами Міноборони, ще доведеться пройти навчання, військово-лікарську комісію, отримати мобілізаційне розпорядження.

Але, схоже, за кілька місяців ситуація змінилася.

«Мобілізація погіршилася», — заявив на початку жовтня парламентарій Роман Костенко, який є секретарем Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки.

Оцінити, наскільки це твердження відповідає дійсності, складно, адже відповідні дані в Україні під грифом «секретно». Ні Генштаб, ні Міноборони публічно не говорять про мобілізаційний план і кількість людей, які приєднуються до армії.

На запит hromadske з проханням прокоментувати, помітило чи Міністерство оборони тенденцію, яку описує Роман Костенко, ми не отримали відповіді. На брифінгу, присвяченому темі мобілізації добровольців, представники відомства також відмовилися коментувати темпи мобілізації.

При всій повазі до Романа Костенка як до військового і депутата, реальну інформацію про мобілізацію, потреби та набір людей знають тільки уповноважені структури — Міністерство оборони, Генеральний штаб. А особисті враження є суб'єктивними.Іван Тимочко, військовий експерт, голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ

Водночас військовий аналітик Олексій Гетьман вказує: народний депутат має доступ до державних таємниць, і хоча не може називати цифри, якщо вони не є відкритою інформацією, однак може робити логічні висновки.

«[Маючи дані], досить порівняти, скільки мобілізувалося, наприклад, з початку року, і просто проаналізувати графік помісячно або по тижнях, скільки людей приєдналося до Збройних сил. І можна побачити тенденцію: йде на підйом, залишається на стабільному рівні чи йде на убування», — стверджує Олексій Гетьман.

Ще один член парламентського Комітету з нацбезпеки Федір Веніславський також зауважив зниження темпів мобілізації, хоча й вказує, що воно незначне. Депутат у коментарі hromadske зазначив: факторів, які на це вплинули, багато, і серед них зростання кількості заброньованих.

Громадяни оновили… військово-облікові персональні дані, і активну частину з них можна було б мобілізувати, але якщо порівняти навіть з весною цього року, кількість заброньованих у нас стрімко зросла. І це також є одним з факторів зниження темпів мобілізації.Федір Веніславський, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки

Військовий експерт Іван Тимочко бачить ще одну проблему. Він звернув увагу на «сотні тисяч студентів 30-річного віку», які сьогодні навчаються у вишах і завдяки цьому мають відстрочку від служби. Він закликає Міносвіти розібратися, «з якої стати так різко зріс інтерес до навчання».

Критичні питання — у тіні

У лютому 2024 року рекрутингове агентство Lobby X провело опитування щодо ставлення українців до мобілізації, в якому взяли участь 45,7 тисячі осіб. На запитання про те, що найбільше заважає прийняти рішення приєднатися до армії, громадяни в Україні найчастіше відповідали: невпевненість у професіоналізмі майбутнього командира, ризик загинути або отримати важкі поранення, а також можливі помилкові та неадекватні рішення командування у плануванні операцій.

А от серед відповідей про умови, які можуть вплинути на схвальне рішення приєднатися до лав Сил оборони, найпопулярнішими відповідями були такими: реформи та модернізація армії, реформи уряду, а також впевненість, що служба в армії буде дійсно корисна для перемоги.

«Держава повинна врахувати ці аспекти і вирішувати ті чи інші проблеми», — сказав hromadske керівник Lobby X Владислав Грезев, відповідаючи на запитання про те, що держава може зробити, щоб на фронті вистачало людей.

Одним з кроків, які, на думку Грезева, повинні поліпшити ситуацію, стало дозволення мобілізовувати добровольців без участі ТЦК і СП. Зараз в Україні вже є 130 бойових військових частин, до яких можна приєднатися, минаючи територіальні центри комплектування. У Міноборони вважають, що для українців це буде «шансом знайти своє місце в рядах захисників, де їхні здібності принесуть найбільшу користь».

Це однозначно змінює систему. Люди розуміють, що тепер ТЦК априорі не бере участі в процесі і не має розподілу в навчальному центрі. Ти відразу приїжджаєш туди, куди хочеш, тебе зачисляють — і все.Владислав Грезев, голова та засновник рекрутингового агентства Lobby X

Однак військові експерти, опитані hromadske, схиляються до того, що це технічне рішення, а не суттєва зміна. Водночас залишаються невирішеними нагальні питання — демобілізація та терміни служби, а також масові випадки самовільного залишення частини.

Не силою, а ласкою

Британська газета Times 3 жовтня написала, що до кінця року в Україні хочуть призвати до армії ще 200 тисяч людей — знову ж посилаючись на Романа Костенка. Військова верхівка публічно не називає ніяких цифр.

«Потрібно, щоб верховний головнокомандувач і міністр брали на себе відповідальність, просили народних депутатів і [разом використовували] різні методи», — заявив Роман Костенко, говорячи про зниження темпів мобілізації.

Як один з варіантів вирішення проблеми Костенко пропонує залуч