Хоча комбата — це військова посада старшого офіцерського складу, Сергій Салаватов отримав її ще в званні лейтенанта, та лише після призначення Салаватов отримав звання старшого лейтенанта, однак і це — не звання старшого офіцерського складу.
Ось скріншоти з 2014 року з соціальних мереж діючого командира батальйону ТрО. Це лише те, що вдалося відновити — зараз соціальні мережі комбата очищено.
Як пояснив Сергій Салаватов у розмові з hromadske, у 2014 році політика його не цікавила, а проросійські пости з його сторінки, за його словами, репостила колишня дружина.
«Конкретно я там тільки слухав музику в “Однокласниках”. У мене була дружина, мало хто міг там щось клацнути… Я до початку війни займався автобізнесом… У мене було багато роботи. І відволікатися на якісь настрої чи політику… мені було не до цього», — розповів чоловік.
Ми поспілкувалися зі знайомими родини, і їм ця версія здалася сумнівною.
«Я можу ручатися: це неправда, що вона (колишня дружина Салаватова — ред.) проросійська, вона тільки за Україну», — стверджує одна з наших співрозмовниць.
Увагу привертають і фотографії, які діючий комбант постив у своїх соціальних мережах 10 років тому. На знімках можна побачити зелений берет з кокардою Французького легіону, а саме 2 іноземного полку, якого в складі легіону немає вже кілька десятків років.
На ще одній фотографії Сергій Салаватов нібито з AR-15, а ось тут — вже з СВД. За його словами, і форма, і зброя були іграшковими. Тобто не іграшковими, а страйкбольними.
«У кожного є повне право на захоплення… Хтось горілку п'є, хтось страйкболом займається. Я страйкболом займався», — пояснив Салаватов.
За словами фахівців, які розбираються в зброї, за фото такої якості важко зробити висновки — бойова це СВД чи страйкбольна, а ось AR-15 дійсно виглядає як страйкбольна.
Говорячи про страйкбол у Краматорську навесні 2014-го, де в той час жив Салаватов, слід нагадаати, що з 12 квітня по 5 липня того року в місті тривали бойові дії — випадковий місцевий з страйкбольною зброєю могли просто вбити. Але тоді ж, за свідченням місцевих, так звані ополченці могли використовувати зброю, схожу на бойову.
«Після захоплення облдержадміністрації в Донецьку серед тих, хто там був, я бачив людину з пневматичною гвинтівкою. Причому не з реплікою під бойову зброю, а реально саме з пневматом. Не здивуюсь, що станом на березень-квітень 2014 року це було поширеним явищем, особливо десь на периферії», — розповів свідок захоплення Донецької ОГА.
«В цілому дуже дивно, що в той час хтось з цивільними намірами типу страйкбола тусувався в Краматорську у формі, та ще й зі зброєю, схожою на реальну. Вже не важливо, від кого могло прилетіти, але прилетіло б», — додав наш співрозмовник.
Звичайно, фотографії — не кримінал. Але на фоні історії про страйкбол і проросійські пости в соціальних мережах виникає питання: чим насправді займався Сергій Салаватов з початку 2014 року і до того, як приєднався до ЗСУ.
Тут версії відрізняються навіть у самого Сергія. Спочатку він говорить, що воював у ЗСУ з самого початку: «Після цього я в ній (в формі — ред.) ще з 2014 року воював, вона мені пригодилася в ЗСУ». Пізніше уточнює, що в 73 центр ССО його зарахували в листопаді 2015 року.
За офіційними даними, які ми отримали, до ССО Сергій Салаватов приєднався лише в кінці 2015-го. Що ж він робив півтора року до того?
Поки ми розбиралися в біографії комбата, в редакцію надійшли дані телефонних з'єднань з 2014 року за номером, яким Салаватов досі користується (по ньому ми і зв'язувалися).
Так, з травня по червень 2014 року Сергій Салаватов спілкувався з якимось Межлумом Дамирчановим. Це співробітник так званого міністерства внутрішніх справ «ДНР», якого СБУ розшукує за створення терористичної групи.
Ще один контакт діючого комбата — якийсь Антон Кальченко, бойовик формування самопроголошеної «ДНР» «Русич». Крім того, Салаватов говорив з Олександром Олексєєвим — членом «Загальних зборів» у Краматорську, яке, зокрема, займалося створенням так званого народного ополчення. Нікого з цих людей він не згадує.
«Навіть не розумію, про кого ви говорите. Я ж вам повторюю: автобізнес — рихтування, зварювання, фарбування. І які клієнти могли мені телефонувати, я без поняття», — сказав чоловік.
Припустимо, що ці бойовики і пособники «ДНР» хотіли просто заїхати на СТО до Салаватова, а він їм відмовив.
Але як пояснити те, що 12 і 13 травня 2014 року Сергій Салаватов двічі телефонував на гарячі лінії для запису в «народне ополчення» «ДНР»? Двічі йому звідти перезвонили. Про що були ці розмови, звісно, невідомо. Факт лише в тому, що вони відбулися.
А ось дані з російського сайту вербування бойовиків і найманців, які публікувалися ще 10 років тому. Тут і номер, і пошта Салаватова. У графі «чим можу допомогти» Салаватов зазначив: «участю, працював за наймом».
Крім того, в розпорядженні редакції є свідчення того, що в 2014 році Сергій Салаватов ходив на так званий референдум — підтримувати «ДНР».
Чи воював Салаватов у так званій «Д