Добу на Землі тривають 24 години, що є загальновідомим фактом. Проте насправді їхня тривалість може змінюватися в масштабах десятків, сотень, а то й тисяч років.
Тривалість доби залежить від швидкості обертання планети, на яку можуть впливати численні фактори. І вчені Швейцарської вищої технічної школи Цюриха змогли точніше визначити, що і наскільки їх змінює. Їхнє дослідження опубліковане в Geophysical Research Letters.
Використання сучасних методів, таких як нейронні мережі, дозволило чітко виокремити кілька факторів, які впливали в проміжку між 720 роком до нашої ери і до 2020 року.
У більш ранніх роботах вважалося, що кліматичні процеси відіграють одну з ключових ролей у зміні тривалості доби. Проте у новій роботі йдеться про те, що насправді цей вплив не є таким значним, а набагато більший ефект мають процеси в земному ядрі.
Якщо говорити конкретніше, то:
Тобто ці два процеси в сумі збільшують добу приблизно на 1,72 мс за століття, що є довгостроковою тенденцією.
Кліматичні зміни на планеті відповідають за зміну доби на 0,4 мс, що не має особливого значення в моделі вчених, як у більш ранніх моделях.
А от потоки розпеченої речовини в ядрі Землі, як виявилося, здатні коливати тривалість доби на 3-4 мілісекунди в тисячолітніх масштабах. Ефект помітний і на десятирічній часовій шкалі, де амплітуда може становити 2-3 мс.
Тобто завдяки Місяцю в довгострокових масштабах доба продовжить збільшуватися на 1,72 мс за століття, однак цей процес не буде лінійним через нестабільну поведінку ядра нашої планети.
Як повідомлялося раніше, Північний магнітний полюс Землі продовжує рухатися, і вчені кажуть, що не бачили нічого подібного. Він знаходився неподалік північного узбережжя Канади, але в 2000-х роках устремився в бік Сибіру.