Президент України відповів на петицію
Вже кілька років тривають дискусії щодо спроб забудови історичної місцевості Києва — гори Юрковиця та створення на ній рекреаційної зони. Кияни збирають підписи до місцевої влади з проханням «не допустити і сприяти». Проте, як кажуть, «віз і нині там». Ситуація дійшла до того, що втрутився Глава держави.
«Каштан NEWS» спробував з’ясувати, які результати це дасть.
Історична довідка
Гора Юрковиця або Лиса гора є історичною місцевістю. Це – височина в Подільському і Шевченківському районах Києва, одна з шести київських «лисих гір».
Нині ця місцевість є лісопарковою зоною із залишками історичної одно- та двоповерхової забудови та вкрапленнями типових багатоповерхівок 1970-1980 років.
На Юрковиці в результаті археологічних розкопок були знайдені залишки давніх поселень та оборонних укріплень. Тут процвітали зарубинецька та чорноліська культури. Найдавніші знахідки датуються епохою пізнього палеоліту.
У 2016 році на території нинішнього заводу солодових екстрактів, відомого як Пивзавод Ріхерта, було знайдено садиби ХІ століття.
Як і в інших районах Києва, нині навколо Юрковиці відбувається хаотична забудова з порушеннями законодавства, що викликало неодноразові протести небайдужих представників київської громади.
За проєктом, на схилах Юрковиці планують облаштувати парк.
Завадила війна?
За кілька днів до початку великого російського вторгнення в Україну Київська міська рада планувала оголосити ландшафтним заказником місцевого значення гору Юрковиця, територія якого розташована між вулицями Кирилівська, Нижньоюрківська, Отто Шмідта, Татарська, Нагірна та Богуславським узвозом.
Як повідомив тоді депутат Київської міської ради, член постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Дмитро Банас, на численні прохання мешканців міста було розроблено проєкт рішення щодо створення ландшафтного заказника «Гора Юрковиця» та закріплення за ним охоронного статусу.
0 «Наразі частина вказаної території обліковується за комунальними підприємствами по утриманню зелених насаджень Подільського та Шевченківського районів Києва. Крім того, на земельній ділянці розташована пам’ятка археології — городище й могильник IX–XIII століття. Статус окресленої території загалом не визначений, що уможливлює неналежне використання історичних угідь», — зазначив Дмитро Банас.
Водночас він додав, що статус ландшафтного заказника з чітко визначеними межами дозволить захистити гору від можливих забудов та іншого небажаного втручання.
Чому кияни проти забудови
Своєю чергою, київські активісти наголошували, що на Подолі немає потреби в новому мікрорайоні багатоповерхівок, але тут потрібен гарний великий парк.
«Місто і громада не отримає майже жодних прибутків чи користі, якщо це місце забудують… Натомість назавжди втратимо цінну і красиву зелену зону, а потенційно — також важливі культурні осередки навколо неї», – написав на своїй сторінці в соцмережі один із захисників київських старожитностей Іван Вербицький.
За словами Вербицького, дуже невелика кількість із тих людей, які найбільше потребують житла, купують дорогу нерухомість у новобудовах центральних районів.
1 «Зазвичай її купують ті, хто й так має де жити. Або ті, хто використовує квартиру як можливість надійно припаркувати гроші. У тому числі – корупційні гроші, як ми знаємо з історій про десятки квартир у окремих чиновників», — зауважив Вербицький.
Суд і кияни
У середині листопада минулого року суд повернув у власність громади землю на горі Юрковиця, на якій планували незаконне будівництво.
Як розповіли в столичній прокуратурі, слідчі встановили, що забудовник із метою самовільного захоплення земельної ділянки на вулиці Отто Шмідта, що розташована в межах пам’ятки національного значення «Городище і могильник ІХ-ХІІІ ст. на Лисий горі (Юрковиця)» та внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, зареєстрував на підставних осіб право власності на будинок, начебто розташований на цій ділянці. Для цього забудовник використав підроблене рішення одного з районних судів Києва.
2 Враховуючи те, що земельна ділянка історико-культурного призначення вибула з комунальної власності внаслідок злочинних дій та всупереч волі територіальної громади, задля її збереження та недопущення протиправної забудови прокуратура звернулася до суду з позовною заявою про повернення ділянки у власність громади.
Як наголосили в прокуратурі, після тривалого судового розгляду справи, який затягували представники відповідача, Шевченківський районний суд Києва, з яким погодилися апеляційний та касаційний суди, ухвалив законне та справедливе рішення, задовольнивши позовні вимоги окружної прокуратури в повному обсязі. Отже, суд визнав недійсними договори дарування неіснуючого будинку та зобов’язав відповідача повернути земельну ділянку, прибравши незаконно встановлений паркан.
Нині капітальний паркан, яким відповідач обмежив доступ громади до землі, демонтовано. Але остаточно проблему це не вирішило, адже парку на багатостраждальному місці так і немає.
Військовий і чиновники
Кияни неодноразово збирали підписи під офіційними зверненнями до столичної влади з метою припинити будівельне свавілля навколо гори та зберегти єдиний великий парк із озером у центрі міста.
Останню петицію з цього приводу розмістили 12 квітня цього року. Її автором став військовослужбовець 30 ОМБр імені князя Костянтина Острозького Збройних Сил України Сергій Литвяк.
«Маю таку мрію, – написав у документі Литвяк, – аби на Подолі був величезний парк, де б мої побратими, ветерани та