Без генетичних мутацій? Вчені з'ясували, як радіація в зоні ЧАЕС вплинула на собак.

Довгий час після аварії на ЧАЕС вчені досліджували собак, щоб з'ясувати, як їм вдалося вижити в радіоактивному середовищі. І чи справді радіація стала причиною генетичних відмінностей, виявлених у тварин.

Про це пише видання ZME. Зазначається, що увага була зосереджена на двох популяціях: одна жила поблизу атомної електростанції в Прип’яті, а інша – в сусідньому занедбаному місті Чорнобилі.

"Ми працювали з двома популяціями собак, які, хоч і розділені лише 16 кілометрами або приблизно 10 милями, генетично відрізняються," — говорить Меттью Брін, професор порівняльної генетики онкології в штаті Північна Кароліна. — "Ми намагаємося з’ясувати, чи може низький рівень впливу токсинів навколишнього середовища, таких як радіація, свинець тощо, протягом багатьох років пояснити деякі з цих відмінностей."

Вчені з’ясували, що не радіація стала причиною їх генетичних відмінностей.

Як радіація в зоні ЧАЕС вплинула на собак

Собаки в цій зоні тривалий час піддавалися впливу радіації, важких металів і інших мутагенних забруднювачів навколишнього середовища. Тому вчені припускали, що ці тварини мають вищий рівень мутацій. Якби це було так, це призвело б до чітких генетичних відмінностей між групами в CEZ.

"По-перше, ми контекстуалізували рівень генетичних відмінностей між двома популяціями собак, які показали, що генетика собак міста Чорнобиля була дуже схожа на популяції собак в Росії, Польщі та сусідніх регіонах," — говорить Меган Діллон, доктор філософії, кандидат в штаті Північна Кароліна та провідний автор дослідження.

Тобто, вчені змогли використати собак Чорнобиля як репрезентативну контрольну популяцію для порівняння з собаками АЕС.

"Ми знаємо, що, наприклад, вплив високих доз радіації може призвести до нестабільності, починаючи з хромосомного рівня. Хоча ця популяція собак на 30 або більше поколінь віддалена від популяції, що існувала під час катастрофи 1986 року, мутації, ймовірно, можна було б виявити, якби вони успадкували здатність до виживання від тих оригінальних собак, але ми не знайшли таких доказів у цих собаках," — пояснює Діллон.

Проте дослідження не виявило доказів підвищення частоти мутацій у обох популяціях. Незважаючи на близькість популяції електростанцій до вищих рівнів забруднення, їх геномні профілі не показали суттєвих відмінностей у накопиченні мутацій порівняно з собаками міста Чорнобиля. Іншими словами, причиною цього було не радіаційне опромінення.

Що це означає?

Аналізуючи отримані результати, у вчених виникає питання, що саме впливає на довгострокові генетичні мутації, якщо це не наслідки хронічного опромінення. Дослідження інших видів тварин показували суперечливі та неоднозначні результати, а ось результати з собаками внесли певну ясність. Однак це не обов’язково означає, що радіація не впливає на собак.

"Цілком можливо, що собаки, які вижили достатньо довго для розмноження, вже мали генетичні особливості, які підвищували їх здатність до виживання. Отже, можливо, спочатку було надзвичайне селективне тиск, а потім собаки на електростанції просто залишилися окремо від міського населення," — говорить Діллон.

Він зазначає, що собаки Чорнобиля слугують цінною моделлю для розуміння впливу радіації на ссавців. Це дозволяє зрозуміти, як радіація в довгостроковій перспективі вплине на популяції людей.

Раніше "Телеграф" розповідав, коли можна спостерігати "свідчення" вогняної Венери та крижаного Сатурна. Незабаром над Землею відбудеться унікальний парад планет.