Киянин Дмитро Тур’ян має величезну пристрасть до спорту. Він займається ним вже багато років і не планує відмовлятися від свого хобі, яке переросло у професію. Навіть в умовах війни, що певною мірою змінила життєвий шлях нашого героя.
Дмитро – військовослужбовець, і його обов'язки включають фізичну підготовку бійців 210-го Окремого штурмового полку.
В інтерв’ю для ютуб-проєкту «Kashtan.Бізнес» він поділився, як сім років тому йому вдалося реалізувати свою мрію та відкрити тренажерну залу Kong Gym. Це була давня мрія, яку він виношував і жив нею, і зрештою все збулося, хоча це було нелегко.
Але спочатку про військові дороги Дмитра. Вони пов’язані з добровольчими формуваннями та іншими військовими частинами, де він служив в Окремому батальйоні спеціального призначення при Президентській бригаді. Наразі Дмитро служить у 210-му Окремому штурмовому полку.
«Виконую у підрозділі завдання відповідно до свого профілю, адже я – професійний тренер з фаховою освітою, на мені – вся фізична підготовка полку», – ділиться воїн.
Він пригадує, як на початку широкомасштабної війни в загоні швидкого реагування разом з побратимами ефективно протидіяли ворожим диверсійно-розвідувальним групам. Протягом певного часу бойові позиції знаходилися на Броварському проспекті, де захисники надійно утримували цей стратегічний напрямок. Потім Дмитро успішно виконував складні спеціальні завдання на інших ділянках фронту.
Звичайно, військові таємниці багато про що не дозволяють розповісти публічно. Інша справа – історія відкриття тренажерної зали Kong Gym. Ця справа вимагала значних фінансових витрат.
Дмитро зазначає, що на той момент було потрібно 14 тисяч доларів. Разом з дружиною вони використали всі свої заощадження і поступово розгорнули цю справу. Дехто запевняв його, що за таку суму неможливо відкрити спортивну залу, мовляв, для цього потрібно 60-70 тисяч доларів. Але Дмитро був впевнений у своєму успіху.
Він розповідає відверто:
«Був момент, коли ми з дружиною навіть три дні не їли, бо не було на це грошей».
Але зате кошти «працювали» на спортивну залу.
Дмитро знайшов приміщення – одне з найдешевших, оскільки воно розташоване у спальному районі. Всередині не було нічого: ні підлоги, ні освітлення – лише голі стіни напівпідвалу. І Дмитро разом із молодшим братом взялися за ремонт.
«Ми зробили його за 35 днів, – говорить він. – Удвох побудували стіни, роздягальні, змонтували повністю електромережу».
Виявилося, що деякі тренажери виготовив майстер-умілець із Рівного. І вони вийшли справді чудовими.
За словами Дмитра, сьогодні до тренажерної зали приходить чимало людей, які раніше відвідували дорогі спортзали. Вони знають, що хоча тут бюджетна зала, проте атмосфера зовсім інша (максимально позитивна та доброзичлива), на відміну від елітних закладів, де люди не спілкуються і є різні суворі обмеження щодо умов тренування. І Дмитро від цього щиро радий.
Дмитро згадує про деяких яскравих відвідувачок тренажерної зали. Одна з них за два роки взяла участь у 19 спортивних турнірах, зокрема й міжнародних. В Україні вона здобула «золото» та кубки у змаганнях з фітнес-бікіні. Цікаво, що ця жінка прийшла до тренажерної зали вже у зрілому віці.
«Сказала нам, що коли в неї з’являться онуки, то хоче їм показати, яка їхня бабуся крута. Саме тому вирішила присвятити два роки інтенсивним тренуванням – щодня, без винятків. Ось така в людини гарна мотивація, плюс сувора дисципліна. Це одна з моїх найдисциплінованіших спортсменок», – розповідає Дмитро.
Попри всі труднощі, тренажерна зала продовжує функціонувати, об’єднуючи спортсменів, воїнів і всіх, хто цінує справжню підтримку. Дмитро вірить у силу спорту, а також у те, що шанобливе, доброзичливе ставлення важливіше за дорогий інтер’єр.