В Казахстані знайдено золоті прикраси скіфів, які, можливо, належали царям (фото).

Від сучасної України і до Китаю сармати були кочовим народом, що домінував у степах між Східною Європою та Центральною Азією з V століття до н.е. до IV століття н.е. Вперше вони згадуються в перських письмових джерелах. Частина їхньої території сьогодні — Казахстан.

Саме тут археологи знайшли поховання 2400 років, в якому збереглися унікальні золоті прикраси з зображеннями хижаків. Знахідка, датована V століттям до н.е., свідчить про високий статус похованих – ймовірно, вони належали до сарматської знаті або навіть до царської родини.

Дорогоцінності та зброя були розкопані в трьох курганах на заході Казахстану, в Атирауській області, яка колись була центром Сарматії. Всього з цих курганів витягнуто понад 1000 артефактів, з яких близько 100 – це золоті вироби, створені в традиційному сарматському "анімалістичному" стилі. На прикрасах можна побачити фігури леопардів, тигрів і кабанів, які мешкали в цьому регіоні понад дві тисячі років тому.

Окрім золотих елементів, були знайдені прикраси, побутові речі та срібні "піктограми", що представляють сайгака та вовка.

Раніше "Телеграф" розповідав про українську катакомбну культуру. Вони не лише користувалися колісницями, але й будували зіккурати.