В китайській провінції Шаньдун археологи виявили найстарішу частину Великої китайської стіни, датовану пізньою династією Західна Чжоу (1046–771 рр. до н. е.) та періодом Весни та Осені (770–476 рр. до н. е.). Це приблизно на 300 років раніше, ніж вважалося до цього часу. Ця частина є Великою стіною Ці.
Дослідження проводилися в районі Чанцин під керівництвом Інституту культурних пам'яток та археології провінції Шаньдун. У розкопках, які тривали з травня по грудень 2024 року, використовувалися сучасні методи датування, зокрема оптично стимульована люмінесценція (OSL) та радіовуглецевий аналіз.
У північній частині села Гуанлі було розкопано близько 1100 квадратних метрів. Найстаріші стіни мали товщину близько 10 метрів і пізніше були модернізовані до ширини понад 30 метрів у період Воюючих царств (475–221 рр. до н. е.). Також були виявлені залишки древнього поселення, що підтверджує не лише оборонну, але й житлову функцію стіни.
Велика стіна Ці є важливою частиною Великої стіни, внесеної до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Як найдавніша та найдовша китайська стіна, вона простягається на 641 кілометр.
Важливо знати, що Велика китайська стіна – це система укріплень, частина з яких побудована з використанням елементів рельєфу. Її загальна протяжність відповідно до результатів дослідження 2012 року становить 21 196,18 км.
Раніше "Телеграф" розповідав, як події, що призвели до вимирання динозаврів, несподівано вплинули на розвиток людства. До цього певним чином причетні дерева.