У Бетельгейзе виявили таємного "партнера": це може пояснити, чому вона не вибухає.

Одна з найвідоміших зірок серед любителів космосу Бетельгейзе в минулому році навіть стала своєрідним мемом серед науковців через те, що нібито "соромиться" вибухнути й перетворитися на наднову. Проте цілком імовірно, що у неї є ще один секрет, про який людство навіть не здогадувалося.

Про це йдеться в дослідженні Центру обчислювальної астрофізики Інституту Флетаїрон (США). Воно доступне для ознайомлення в архіві препринтів arXiv.

Бетельгейзе привертала увагу через свої ненормальні коливання яскравості, що вже породило безліч теорій щодо їх природи. Одним з найбільш популярних варіантів було припущення, що зірка перебуває на останніх етапах нормального життя і "з дня на день" перетвориться на наднову. Звісно, йшлося про найближчі десятки тисяч років, що, в принципі, дуже мало в астрономічних масштабах.

Суть нового дослідження полягає в тому, що науковці помітили невідповідності в фазі зміни радіальної швидкості руху зірки (її позиції щодо Землі) та її світності. Це наштовхнуло на думку, що щось може впливати на червоного гіганта, а найбільш очевидною ідеєю є наявність другої зірки неподалік.

Яскравість Бетельгейзе змінюється кожні 416 днів, проте науковці виділили ще одне зміна, яке спостерігається приблизно кожні 6 років або 2170 днів. Це зміна триває набагато довше основного циклу пульсації, і науковці тепер висувають гіпотезу, що це час, за який зірка-супутник робить повний оберт.

Тепер науковці припустили, що коливання у світності можуть бути пояснені наявністю зірки-супутника, яку вже назвали α Ori B (альфа Оріона Б) або менш формально "Betelbuddy" ("Друг Бетеля"). Вона повинна знаходитися на відстані 1850 радіусів зірки і бути приблизно в 1,17 разів більшою за наше Сонце. Може здатися, що це багато, але варто розуміти, що Бетельгейзе в 400 мільйонів разів більша за Сонце за об'ємом і в 100 тисяч разів яскравіша.

Це також могло б пояснити, чому зірка здається нам мерехтливою — перед нею може накопичуватися пил, через який для нас вона тьмяніє. Водночас маленька зірка може працювати як "снігоприбирач" і очищати цей пил гравітаційним впливом, роблячи велику зірку більш видимою для землян.

Автори дослідження також припустили й інші варіанти того, що відбувається — викиди потоків розпеченого газу або магнітні поля. Проте обидва варіанти здаються їм менш імовірними.

Як би там не було, Бетельгейзе є старою зіркою, і її перетворення на наднову — це питання найближчого часу (по астрономічних мірках, звісно). Проте, якщо ця шестирічна пульсація не пов’язана з її основним циклом, а справді пояснюється наявністю зірки-супутника, це може означати, що вона не так близька до смерті, як ми думали. І в цьому випадку її вибуху нам доведеться чекати не десятки тисяч років, а сотні тисяч.

До слова, раніше науковці припустили, що Бетельгейзе не обертається з неймовірною швидкістю. Проте те, що відбувається на її поверхні, може створювати подібну ілюзію.