Чому в радянських аеропортах людей до трапа підвозили вантажівки з причепом?

У 70-90-х роках минулого століття в аеропортах СРСР людей до трапу літака возили великі квадратні пасажирські напівпричепи на сідельних тягачах ЗІЛ або КАЗ.

Журналісти РБК-Україна Авто розповіли, як з'явилися ці пасажирські напівпричепи, і чому в радянських аеропортах не використовували перронні автобуси.

Перші перронні автобуси в СРСР

У 50-60-х роках з появою в СРСР масової регіональної та магістральної авіації гостро постало питання транспорту для перевезення пасажирів до трапу літака.

Цю задачу вирішили за допомогою спеціально створених автобусів РАФ-980 з пасажирськими причепами на шасі РАФ-977. Автопоїзд з автомобіля-тягача та двох причепів мав 64 місця для сидіння. При цьому максимальна швидкість поїздів становила 15 км/год.

Відкритий пасажирський відсік наскрізь продувався всіма вітрами і слабо захищав від шквальних дощів. Крім того, незабаром стало не вистачати місткості.

Пасажирські напівпричепи АППА-4

На початку 1970-х років на зміну РАФ-980 прийшли АППА, що розшифровувалося як "Автопоїзд пасажирський перронний аеропортовий", а цифра вказувала на кількість дверей у напівпричепі.

Вважалося, що один напівпричіп може вмістити до 120 осіб. По бортах кузова кріпилися лавки для 16-20 сидячих пасажирів. Двері мали найширший проєм у всій номенклатурі радянського транспорту і становили 1400 мм.

Швидкість напівпричепа обмежувалася 25 км/год. Підвіска єдиної осі причепа отримала пневмопідвіску з змінним кліренсом причепа, а також амортизатори від вантажівки МАЗ-500.

Оскільки підвищувався коефіцієнт використання сідельних тягачів КАЗ-608 та ЗІЛ-130В1, які їх буксирували, зникла необхідність залучати нову техніку. Щорічно ризький завод виробляв близько 45 пасажирських напівпричепів.

Що сталося з аеропортовими напівпричепами

На початку 80-х років пасажирів стало ще більше, і використовувана модель не справлялася з кількістю пасажирів. Для обслуговування одного великого літака доводилося підганяти 2-3 вантажівки з причепом.

Конструктори розробили кілька модифікацій АППА, але в другій половині 80-х ситуація знову змінилася – кількість авіапасажирів знизилася.

У 90-х роках багато напівпричепів АППА-4 зносилися, і великі аеропорти вже пострадянського простору задумалися про оновлення парку перронних машин. Багато стали купувати вживаний транспорт з Європи. Пізніше, вже в нашому столітті, свої перронні автобуси розробили ЛАЗ і МАЗ.

Примітно, що в аеропорту "Київ" кілька таких машин ще знаходяться на балансі, регулярно проходять техобслуговування. Ще зовсім нещодавно вони використовувалися для перевезення пасажирів у пікові дні завантаження. Крім того, АППА-4 рідко можна зустріти на розвезенні великих кладовищ, а також великих підприємств.

Нагадаємо, що в Радянському Союзі вибори проводилися починаючи з моменту його заснування в 1922 році, однак починаючи з 1936 року почало впроваджуватися загальне виборче право. "Телеграф" розповів, як в Україні проходили вибори за часів СРСР.