Офіс Генерального прокурора намагається повернути давньоруське поселення у державну власність, але поки що безрезультатно
Юридичні баталії навколо забудови Китаївського урочища перейшли на новий етап: минулого тижня Північний апеляційний суд знову розглянув справу однієї з двох ділянок, що розташовані на території давньоруського поселення, яке ототожнюється з літописним Пересічнем.
Яку експертизу планує провести забудовник і чому пам’яткозахисники виступають проти – дізнайтеся в новому матеріалі Каштан NEWS.
Історична довідка
Китаївський археологічний комплекс, що знаходиться у східній частині Голосіївського лісу, складається зі залишків городища (фортеці) часів Київської Русі, курганного могильника, печер Китаївської пустині та двох поселень – найдавніші знахідки на одному з них датуються третім тисячоліттям до нашої ери.
Археологічні дослідження Китаєва почалися ще в XIX столітті. З 1965 року комплекс знаходиться під охороною держави, що було підтверджено постановою Кабінету Міністрів України 3 вересня 2009 року, якою Китаїв визнано пам’яткою археології національного значення.
Проте з 2004 року частина комплексу знаходиться в оренді у відкритого акціонерного товариства «Київська овочева фабрика». Йдеться про дві ділянки площею 4,82 га та 21,61 га, на яких розташовані залишки Китаївського поселення – саме того, чий вік налічує щонайменше п’ять тисяч років. Окрім предметів пізньотрипільської культури (3200 – 2800 роки до н. е.), на території Китаївського поселення були знайдені об’єкти доби Київської Русі та литовського періоду (XІV–XV ст.).
Проте все це не завадило Київській міській раді не лише передати цю заповідну зону в оренду приватному товариству, а й згодом змінити цільове призначення обох ділянок – з «ведення сільськогосподарського виробництва» (як і годилося б овочевій фабриці) на «будівництво та обслуговування об’єктів громадського та комерційного використання». Іншими словами, археологічну пам’ятку національного значення віддали під забудову житлових комплексів та торгово-розважальних центрів.
Відповідно, протягом останніх років орендар у особі «Київської овочевої фабрики» намагається реалізувати бажане будівництво, укладаючи договори то з одним забудовником, то з іншим. Нині партнером товариства у забудовницьких прагненнях є ТОВ «Нерухомість сучасності», яке, як і попередніх партнерів «овочевиків», пов’язують з Ігорем Ніконовим – першим заступником голови КМДА в 2014-2015 роках.
Суди та петиції
У вересні 2023 року Офіс Генерального прокурора звернувся до суду з двома позовами, в яких вимагав скасування договору оренди ділянок та позбавлення київської громади права на розпорядження однією з них (площею 21,61 га). Однак на початку цього року Господарський суд відмовив у задоволенні обох позовів. Аргументом для відмови стало те, що, на думку суду, межі археологічної пам’ятки «Китаївське городище і курганний могильник» досі не визначені.
У травні відбулося засідання в справі щодо ділянки 21,51 га вже в апеляційному суді. Суд призначив комплексну експертизу, яка має включати як земельно-технічні, так і історико-археологічні дослідження, щоб визначити, чи має ділянка історико-культурну цінність.
Приблизно в той же час набрала необхідну кількість голосів петиція з вимогою захистити заповідний Китаїв від забудови, розміщена на сайті Київради. Однак її чекала доля майже всіх звернень, підтриманих киянами: 23 травня Кличко відхилив петицію, пославшись на те, що її практична реалізація залежатиме від того, чи не забажає Київрада поновити договори оренди з «Київською овочевою фабрикою».
Київрада, схоже, забажала: майже одночасно з відповіддю Кличка на її сайті з’явилися проєкти рішень щодо поновлення оренди на обох ділянках. Однак через значний резонанс ці проєкти так і не потрапили до порядку денного (хоча це не завадило депутатам пізніше поновити договори оренди на трьох сусідніх ділянках – в урочищах Самбурки та Болгарське).
Тим часом юридична боротьба за дві ділянки в Китаївському урочищі продовжувалася. У вересні харківський Інститут судових експертиз імені М. Бокаріуса, який мав проводити комплексну експертизу території, повідомив суду, що не має в своєму штаті кваліфікованих кадрів для проведення історико-археологічних експертиз. У зв’язку з цим було подано клопотання про зміну виду експертизи на земельно-технічну та експертизу з питань землеустрою – без історико-археологічної складової.
0 Як зазначили члени громадської ініціативи «Захистимо Китаїв», це клопотання є спробою забудовника свідомо затягнути справу, яка триває вже більше року. Водночас земельна експертиза взагалі не має відношення до суті справи, оскільки предметом спору є історико-археологічна цінність ділянок.
«Призначення земельної експертизи у справі про археологію має таке ж відношення, як морська свинка до моря. Наша позиція проста – жодних додаткових експертиз не має бути призначено, адже в справі наявні усі докази існування та меж Китаївського поселення: пояснення профільного Інституту археології НАНУ, Інституту географії НАНУ, свідчення провідних, ліцензованих спеціалістів археологів, спеціалізовані звіти про археологічні дослідження», – йдеться в дописі ініціативи «Захистимо Китаїв».
1 Крім того, активісти спростовують, що Інститут Бокаріуса не має спеціалістів, здатних провести історико-археологічну експертизу. На підтвердження цього активісти навели відповідь київського відділення Інституту, в якій стверджується, що відділення проводить судові експертизи за спеціальністю 19.1 «Історико-археологічні дослідж