Міські довгобуди, здається, збережуть свій сумний статус і в 2025 році
Опудало – це страхіття, яке зазвичай використовується для відлякування шкідників, таких як птахи. Але чи може багатоповерховий довгобуд стати опудалом, яке псує архітектурний вигляд столиці, відлякує туристів і змушує говорити про безпорадність місцевої влади? Чому б і ні. Проблема в тому, що в Києві таких «опудал» чимало.
Час від часу керівники КМДА обіцяють щось зробити з ними, наприклад, потурбуватися, щоб власники чи інвестори нарешті добудували, реконструювали або відремонтували ці об’єкти. Або попереджають, що ці споруди разом із ділянками можуть бути повернуті назад у комунальну власність. А ще кидають погляд на центральну владу, мовляв, потрібно її втручання в цей процес. Проте нічого не змінюється – на будівельних майданчиках все завмерло.
Сьогодні розповімо про найрезонансніші довгобуди, які «перейдуть» у наступний, 2025 рік. Увесь 2024-й ці недобудовані споруди псують вигляд Києва. Про них керівники столиці вже навіть перестали публічно згадувати.
Страхіття за ширмою
Хіба не є «замороженим опудалом» пів століття один із найбільших адміністративних будинків біля станції метро «Лівобережна», на вулиці Митрополита Андрея Шептицького, 2?! Саме стільки часу його не можуть добудувати. Планувалося, що тут розмістять Міністерство економіки. У 2017 році довгобуд навіть закрили банером-ширмою, щоб не лякав туристів та учасників «Євробачення-2017». Пісенне шоу проходило неподалік, на території Міжнародного виставкового центру.
2 «Наше завдання – щоб кожен бачив Київ гарним містом», – окреслив того ж року завдання муніципалітету мер Віталій Кличко.
Бо «заморожені опудала» – це ж ганьба на весь світ.
Вокзал і Льодовий стадіон як примари
У цьому списку є й недобудований Льодовий стадіон для тренувань та ігор хокеїстів на Теремках. Будівництво спорткомплексу розпочалося в 1978 році. На початку 1990-х фінансування повністю зупинилося на етапі оздоблювальних робіт. У 2000-х роках міська влада зробила кілька спроб відновити будівництво. За нього взявся спонсор одного з хокейних клубів – ВАТ «Укрсоцбудінвест», повідомляли медіа. Згодом рішенням Київської міської ради об’єкт передали цьому підприємству, яке взяло в оренду на 25 років землю під ним. Однак у 2010 році Окружний адміністративний суд скасував рішення Київради, внаслідок чого інвестори втратили можливість розпоряджатися землею.
3 Величезним довгобудом є химера, що фігурувала в грандіозних проектах як залізничний вокзал «Дарниця» загальною площею майже 71 тисячу квадратних метрів, який почали зводити у 2004 році. Залізобетонний каркас недобудованого вокзалу також нагадує опудало.
4 Ще й «БК Бомж» муляє очі
Є й страхіття невеликого масштабу. Наприклад, споруда, що мала стати Будинком культури на Виноградарі (проспект Георгія Гонгадзе, 27-б). Не судилося. Кияни називають її… «БК Бомж». Перші будівельники прийшли сюди в 1989 році, роботи виконано приблизно на 65 відсотків. Потім усе затихло. І сьогодні ми спостерігаємо лише руїни та сміттєзвалище. Отакий він, «культурний центр» по-київськи.
5 Транспортне кільце як вотчина Басса
Згадаймо й «монстра», що обрав собі ділянку безпосередньо на кільцевому розвороті швидкісного трамвая на Борщагівці (проспект Леся Курбаса, 20). Він створив великі незручності для киян. Людям навіяли, що розпочинається реконструкція кінцевої зупинки швидкісного трамвая. А насправді передбачалося використати 90 тисяч квадратних метрів комерційної площі: щоб було понад 300 магазинів, зони відпочинку, бари та ресторани, кінотеатр тощо.
6 У 2016 році Головне управління Національної поліції в Києві відкрило кримінальне провадження за фактом самовільного будівництва торговельно-розважального центру замість зупинки швидкісного трамваю. На жаль, протягом тривалого часу громада так і не почула правової оцінки щодо цього «дива» на проспекті Леся Курбаса. Громадські активісти пишуть, що в 2018 році саме в КМДА видали дозвільні документи на будівництво, всупереч державним будівельним нормам та Генплану міста.
7 Замовником будівництва цього торговельного центру є ТОВ «Фаворит-поліс» та комунальне підприємство «Київпастранс». Інвестор будівництва – ТОВ «Спецстройстандарт», що належить Якову Бассу, батькові Дениса Басса, заступникові голови КМДА за часів Леоніда Черновецького та одному з київських адвокатів, який є бізнес-партнером бізнесмена Вадима Столара (до речі, добре знайомого Віталію Кличку).
Обіцяють добудувати «Львівську браму»
Є будівельні страхіття, на які кияни вже й перестали звертати увагу. Наприклад, на незавершену будівлю Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Навчальний корпус почали зводити пів століття тому. За проектом він мав стати важливою складовою частиною реконструкції Львівської площі 1970-х років. Міська влада неодноразово виставляла недобудований об’єкт на інвестиційні конкурси, але все було марно. А навіщо тоді інвестиційне агентство КМДА?
8 Тут, на Львівській площі, під землею, проходить гілка метро. А станцію підземки «Львівська брама» почали споруджувати ще в 1991 році. Вона ніби окутана якимись чарами – ніяк не можуть добудувати. Бракувало коштів. Хоча на початку 1990-х станцію було споруджено на 80 відсотків. Вона була практично готова. Однак вихід на поверхню тоді так і не спромоглися зробити. Незалежні експерти припуска