Планують зведення багатоповерхового будинку на території музею
У столиці тривають судові розгляди щодо намірів побудувати 16-поверховий житлово-готельний комплекс на території двору Музею видатних діячів української культури. Культурологи вважають, що така забудова може негативно вплинути на візуальне сприйняття музею, який складається з групи будівель, де колись проживали Леся Українка, Микола Лисенко, Михайло Старицький і Панас Саксаганський.
Ситуацію аналізував Каштан NEWS.
Історія заснування
Літературно-меморіальний музей видатних діячів української культури був заснований у 1987 році, розташований на вулиці Саксаганського (колишня Маріїнсько-Благовіщенська, що в минулому столітті була околицею Києва) і складається з п’яти будинків. Наприкінці XIX — на початку XX століття тут проживали родини відомих українських митців — Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського.
Ці особистості, разом із своїми родинами, об’єднувалися давньою дружбою, спільними творчими інтересами та активною громадянською позицією, спрямованою на підвищення національної свідомості. В результаті вони створили унікальний мистецько-культурний осередок, який їхні сучасники охрестили українським Парнасом.
У фондах музею, які постійно поповнюються, зберігаються численні справжні скарби національної культури: цікаві культурологічні та соціальні програми, адже в рамках цієї діяльності представлено літературу, музичне мистецтво, театр та народну творчість.
Спроби на знищення
Ситуація навколо музею почала ускладнюватися після обрання на посаду мера Києва скандально відомого Леоніда Черновецького. Тодішні ділки у міській владі звернули увагу на земельну ділянку, що знаходиться в межах музею. В результаті цю землю було передано під забудову житлово-готельного комплексу.
Наразі замовником будівництва є ТОВ «НВК Рестін», яке пов’язують із столичним забудовником Вадимом Столаром. Саме на території музею (в його дворі) планують звести 16-поверховий будинок.
«Музей складається з п’яти садиб, які розташовані близько одна до одної: частина — на вулиці Жилянській, інша частина — на вулиці Саксаганського», — зазначає київський пам’яткозахисник Дмитро Перов.
0 Між цими будівлями, продовжує він, існує вільний прохід. Саме це стало каменем спотикання між забудовником, місцевими мешканцями, правоохоронними органами та Міністерством культури і стратегічних комунікацій України. Оскільки на цьому місці забудовники прагнуть звести свою бетонну конструкцію.
Судова боротьба
Як це зазвичай буває у випадках спірних ситуацій, до справи залучили суди. У цьому випадку суперечка триває вже щонайменше чотири роки: нині касаційну скаргу розглядають у Верховному Суді.
Все почалося з того, що профільне міністерство виступило проти новобудови: відомство не надало погодження на проведення робіт та сам початок будівництва. Тоді забудовник вирішив подати до суду з відповідним позовом.
Пізніше до справи втрутилася столична прокуратура, яка також звернулася до суду. Її позов стосувався, зокрема, скасування договору оренди земельної ділянки, термін дії якого, до речі, вже закінчився.
1 Крім того, у позові вказується на необхідність усунення перешкод для цільового використання земель, призначених для культурних цілей. Це означає, що є земля, на якій розташовані об'єкти культурної спадщини. Для того, щоб їх і прилеглу територію використовувати за призначенням, наприклад, для проведення культурно-просвітницьких заходів, не повинно бути нічого, що заважало б цим діям.
Саме цьому може зашкодити будівництво між історичними будівлями 16-поверхового комплексу. Отже, прокурори намагаються усунути цю перешкоду.
Суд на боці забудовника?
У цій справі колегія суддів Касаційного господарського суду оголосила перерву до 15 січня наступного року.
Як вважає Дмитро Перов, суд планував оголосити рішення не на користь прокуратури, не на користь збереження пам’яток, а на користь забудовника.
Однак, додає співрозмовник, позитивно вплинула на хід судового засідання присутність активістів та медіа. Тому суд, ймовірно, не наважився на такий крок і вирішив відкласти засідання.
2 Так само невизначеним залишився і позов Міністерства культури і стратегічних комунікацій. За словами Дмитра Перова, суд касаційної інстанції своїм рішенням направив справу на новий розгляд. В результаті під час повторних судових засідань було підтверджено правильність попереднього рішення про неможливість ведення будівництва на музейній земельній ділянці. Звісно, забудовник не погодився з цим і подав апеляційну скаргу.
«Тобто, як видно, пан Столар не відмовляється від ідеї забудови цієї ділянки і в різних судах намагається зберегти це право за собою», — підсумовує пам’яткоохоронець.
Можливий прецедент
Досить цікава та навіть унікальна ситуація складається навколо позову прокуратури.
На думку Перова, справа в тому, що прокуратура обрала досить незвичайний предмет спору. Йдеться про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
А наша судова система, підкреслює він, ще не працює з такими «матеріями», як землі культурної спадщини, їх використання за призначенням. Також непросто довести, що нове будівництво може зашкодити візуальному і смисловому сприйняттю історичної території або взагалі унеможливить проведення культурно-масових заходів.
3 «Територія музею є єдиним комплексом: це свого роду «маленький Пирогів» у центрі Києва. А простір між будинками використовувався для проведення культурних тематичних вечорів, поетичних читань тощо. Якщо там з’явиться монолітна бетонна конструкція, то всі ці заходи стануть неможливими», — акцентує увагу активіст.
4 Проте, наг