Пройшло тисячу днів з моменту початку широкомасштабної війни з росією. Серед тих, хто закликав визнати кордони нелегальних утворень на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей, був колишній мер Києва Леонід Черновецький
У 2022 році Офіс Генерального прокурора оголосив Черновецькому підозру, а СБУ оголосила його в розшук.
«За даними слідства, на наступний день після початку військової агресії РФ проти України ексмер столиці опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці публікацію про можливість і навіть необхідність визнання кордонів терористичних організацій – незаконних утворень «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», – йдеться в повідомленні.
Черновецькому також висунуто підозру у завданні збитків Києву на суму майже 250 мільйонів гривень через передачу ділянки на Парковій дорозі в Києві для будівництва вертолітного майданчика в інтересах Януковича.
Зв'язки Черновецького з росією
Прихильність Черновецького до росії не була випадковою. Ще в середині 1990-х російські інвестиції стали його першим капіталом. Тож розповідаємо, як «Газпром» профінансував Черновецького. Це історія про скандальне будівництво великого заміського будинку для Черновецького в селі Хлепча, неподалік Києва.
Коли до завершення будівництва маєтку було ще далеко, у 1995 році Черновецький, який тоді був власником бізнесової структури «Правекс», несподівано вирішив продати його російському «Газпрому». За моїми даними, сума угоди становила півтора мільйона доларів. Гроші були переведені на один із закордонних рахунків Черновецького. Нібито нові власники придбали нерухомість для своєї резиденції. Подейкували, що тут планували облаштувати заміський будинок для прийомів або розкішний готель.
Газпром вважався власником недобудованого замку з 1995 по 2006 роки. Але протягом одинадцяти років «Газпром» чомусь не зміг довести до ладу своє нове придбання в селі Хлепча. Це свідчить про те, що росіяни не мали серйозних планів на цю споруду. Ймовірно, тодішні керівники «Газпрому» разом з Черновецьким просто вивели гроші «в тінь», поділивши їх, і сума могла бути значно більшою, ніж півтора мільйона доларів.
Архітектор Борис Писаренко розповідав мені про перший приїзд газпромівців у Хлепчу.
«Сюди, до маєтку Черновецького, приїхала група російських газовиків – чоловік десять, – згадував Борис Назарович. – Вони кілька разів обійшли замок, оглянули всі його куточки і залишилися задоволеними. Я ж не міг зрозуміти: навіщо їм ця «махіна»? Коли я запитав, виявилося, що росіянам потрібен був замок, аби приїжджати сюди і весело проводити час. А облаштувати в селі офіс компанії не було потреби, зазначили візитери.
У березні 2006 року газпромівці продали хлепчанський маєток. Новим власником став один із мешканців столичної Оболоні. Але й він не поспішав добудовувати замок. Згодом будинок почав переходити від одного власника до іншого – була низка перепродажів.”
Земельна комбінація та початок великого будівництва
Як же розпочалася історія спорудження цього архітектурного витвору?
На початку 1990-х для підлеглих Черновецького з СП «Комерційні системи» концерну «Правекс» у Хлепчі, зокрема на тодішній вулиці Косіора, було розбито шість ділянок приблизно по 15 соток. У той час ніхто не наважився б виділити гектар землі під забудову одній людині. А потім дивним чином ці сотки стали єдиним цілим (їх об'єднали), і згодом вони опинилися під контролем особисто Черновецького, який вирішив «посадити» на цій території великий замок. І «посадив»…
Розміри цього дива – 20 на 30 метрів, висота – 26 метрів. Загальна площа – 1 990 квадратних метрів, а житлова – 648 квадратів, майже сто кімнат, два ліфти. Чотири поверхи, плюс мансарда, вежі, підземні гаражі… На території маєтку збудовано водонапірну башту, господарські та технічні блоки.
Проєкт замку для Черновецького розробив архітектор Борис Писаренко, який працював над документацією разом із групою інженерів відповідного профілю. Писаренко здійснював авторський нагляд за цим будівництвом, виступаючи тут і виконробом, і постачальником матеріалів.
Борис Назарович Писаренко у 1966 році закінчив Київський художній інститут (спеціальність – художник-архітектор). У його біографії є згадки про директорство в художній школі, викладацьку діяльність у рідному інституті, а також про роботу у відділі архітектури Києво-Печерської лаври.
А ось робота над проєктом замку – це особлива сторінка. Це була нова стежка, нові можливості, велике бажання залишити свій слід у галузі архітектури.
Писаренко у розмові з автором цих рядків відверто зазначив, що вкладав у цю забаганку банкіра-мільйонера і серце, і душу. Архітектор просив Черновецького укласти з ним авторську угоду.
«Однак Леонід Михайлович відповів, що у цьому немає жодної необхідності, оскільки він є «надзвичайно порядною людиною». І тому, за його словами, щедро винагородить мене за працю, – говорив Писаренко. – Я й повірив, на свою голову. Хіба ж я міг знати тоді, що Черновецький маніпулює і в кінцевому підсумку за свій проєкт я одержу дулю з маком».
У моєму журналістському блокноті записано розмову з архітектором Борисом Писаренком. Він розповів мені про перші роки спорудження цього замку, коли разом із колегою Євгеном Ніколенком виїхали на місцевість – у село Хлепча, аби подивитися, де ж будуватимуть палац для мільйонера.
Було зроблено топографічну зйомку, і справа закрутилася.
0