Сьогодні, коли хоробрі захисники Сил оборони відбивають повітряні атаки ворога, безумовно, їм би стали в пригоді спеціальні військові містечка поблизу Києва, де в середині 1990-х років розташовувалися підрозділи протиповітряної оборони
Проте в різні роки, за часів різних міністрів оборони, ці військові частини, здавалося, «розчинялися» – їх передислоковували в інші регіони або ж розформовували, а цінні гектари «дерибанили» під приводом скорочення армії та позбавлення надлишкового майна. На основі власних журналістських розслідувань я наведу найбільш кричущі факти.
Зенітно-ракетний дивізіон – геть!
Від Радянського Союзу нам дісталося багато військових частин, які несли бойове чергування, зокрема навколо столиці, забезпечуючи протиповітряну оборону. Воїни прийняли військову присягу на вірність українському народу.
Ці полки та батальйони «стояли» на землі біля столиці, яка мала велику вартість. На цінні гектари, звісно, звернули увагу.
У Київській області одним із перших під розформування потрапило військове містечко з капітальними спорудами поблизу Борисполя. Тут на 15 гектарах землі зенітно-ракетний дивізіон виявився… зайвим. Земля дісталася бізнесменам з фірми «Ледань». У документах, підписаних на початку 1990-х генералом-полковником Михайлом Лопатіним (який командував військами Протиповітряної оборони в 1992 – 1995 роках) і генеральним директором фірми «Ледань» Поляковим, зазначалося, що «Ледань» у 1991-1992 роках передасть військовій частині 36 квартир у Броварах…
Землю продали разом із військовим спецобладнанням
На іншому напрямку – одеському – подібний «експеримент» влаштували з військовою частиною в селі Віта Поштова, що також неподалік Києва. Тутешні гектари стали в нагоді спритникам.
На цій території розміщувалися казарменно-житловий фонд, кабельні лінії зв’язку та живлення військового містечка. Також була розбудована військова інфраструктура для виконання бойових завдань з охорони повітряного простору України.
У квітні 2008 року Генеральна прокуратура направила подання на ім’я тодішнього міністра оборони Юрія Єханурова. Цитуємо:
«28 грудня 2005 року Міністерством оборони з ТОВ «Будіндустрія – альянс сервіс ЛТД» укладено угоду щодо спільного будівництва житла на землях оборони у селі Віта Поштова Київської області. Міністерство оборони, відмовляючись від привабливої земельної ділянки розміром понад 10 гектарів біля Києва, погодилося на компенсацію в розмірі 2,5 млн. грн., на які за ринковими цінами в Києві можна придбати в крайньому випадку три квартири. А той факт, що на території зазначеного містечка знаходиться в/ч А-0799, яка несе бойове чергування, взагалі проігноровано…»
У 2016 році військове містечко у Віті Поштовій знову опинилося в центрі уваги, адже тут розпочався черговий етап протиправного виведення гектарів земель оборони на користь третіх осіб.
Лише пізніше під час розслідування прокуратура встановила:
«У селі Віта-Поштова було організовано оборудку, наслідком якої стало виведення із земель оборони близько 20 гектарів території діючої військової частини з протиповітряної оборони ринковою вартістю близько 200 мільйонів гривень. Ця земельна ділянка є критично необхідною для Міністерства оборони України, оскільки під виведеною із державної власності землею знаходяться кабельні лінії зв’язку та антенно-мачтові споруди, які забезпечують бойове чергування з протиповітряної оборони. Їх пошкодження або знищення може завдати збитків державі та призведе до зниження бойової готовності та обороноздатності держави. У зв’язку з нагальною проблемою, яка потребує швидкого реагування, спрямовано максимум зусиль щодо відновлення прав оборонного відомства на земельну ділянку військової частини».
Таким чином, лише через багато років цій справі надали, так би мовити, хід. Ось таке «швидке» реагування. Судове засідання розпочалося 1 грудня 2021 року в Київському апеляційному суді.
Також було ініційовано досудове розслідування кримінального провадження щодо факту розкрадання земель оборони на території села Віта-Поштова.
Згодом Міністерство юстиції скасувало рішення про державну реєстрацію земельних ділянок за приватними особами на території Віти-Поштової.
Хто сів до в’язниці за цю оборудку у Віті Поштовій? Ніхто.
Батальйон РЕБ пішов із Конча-Заспи. 24 гектари «прикарманили»
Особливо зухвалою стала комбінація з продажем землі військової частини в Конча-Заспі. Тут, на Столичному шосе, в лісі (27-й кілометр), на 24 гектарах розміщувався батальйон радіоелектронної боротьби. Землю продали за сумнівною схемою, її власником стала підставна фірма «Оста–плюс», за якою проглядаються інтереси деяких українських мільйонерів. Натомість батальйон перевели в інший регіон.
І ось як це було. За даними військової прокуратури, в 2005–2006 роках через госпрозрахункову установу Міноборони незаконно реалізували будівлі й споруди військового містечка № 247 площею 24 гектари в Конча-Заспі товариству з обмеженою відповідальністю «Оста-Плюс», ринкова вартість яких перевищує 18 мільйонів гривень.
Мені вдалося з’ясувати під час журналістського розслідування, що в 2005 році тодішній міністр оборони своїм наказом передав основні фонди цього військового містечка будівельному управлінню (УНР-28 МО), що в Євпаторії. Бачите, яка хитромудра операція – дозволили військовому господарнику з Євпаторії керувати військовим містечком в Конча-Заспі. Забігаючи наперед, скажемо, що цим господарником виявився тодішній полковник ЗСУ Ігор Олейскер. Під час широкомасштабної російської агресії він перейшов на бік окупантів, нині служить загарбникам. Отже, майбутній зрадник був причетний до знищення армійської бази ППО в Киє