Забудовники намагаються заволодіти ще одним привабливим шматком київської землі
Ще одна цікава архітектурна споруда в Києві опинилася під загрозою знищення. Мова йде про Голосіївську водонапірну вежу. В даний час навколо неї тривають судові баталії: забудовник просить суд визнати чинною укладену додаткову угоду до договору оренди, що фактично відкриває шлях до забудови ділянки та знесення вежі. У свою чергу, місцеві жителі та активісти закликають Феміду зберегти та захистити цей унікальний архітектурний об'єкт.
Каштан NEWS досліджував цю ситуацію.
Історична довідка
Водонапірна вежа розташована в Голосіївському лісі, на його найвищій точці, що є третьою за висотою місциною в Києві після Арсенальної площі та площі Конституції. Вежа є прикладом повоєнної промислової архітектури середини ХХ століття.
У 1925 році на одному з пагорбів Голосіївського лісу розпочали будівництво комплексу споруд сільськогосподарської академії. А через 30 років тут була зведена водонапірна вежа висотою 37 метрів. Хоча вежу офіційно не ввели в експлуатацію, місцеві жителі полюбили її за панорамні краєвиди на Київ та Голосіївський ліс, які відкриваються з її висоти.
Вежа та забудовник
Територія, де розташована вежа, належала колишній аграрній академії (тепер – Київський національний університет біоресурсів і природокористування). Понад 20 років тому Київрада надала земельну ділянку з вежею в постійне користування університету. Проте всього через два роки керівництво університету відмовилося від цього, і міська влада дозволила орендувати ділянку під забудову, проти чого активно виступали кияни. Але сама вежа залишається на балансі університету, тобто знаходиться в його оперативному управлінні. Це ускладнює можливість її відчуження. Враховуючи це, тут наразі неможливо розпочати будівництво. До речі, земельна ділянка досить велика – майже гектар, і межує з Голосіївським національним парком, що, безумовно, додає їй привабливості. Раніше на цьому місці були гаражі місцевих мешканців, але їх знесли кілька років тому. Залишилася лише водонапірна вежа, як камінь спотикання…
Хто забудовник
Згідно з даними з відкритих джерел, претендентом на знесення вежі та забудову навколишньої ділянки є МЖК «Оболонь». Це той самий забудовник, який хоче заасфальтувати відомий у центрі столиці Літературний сквер.
Наразі Департамент земельних ресурсів КМДА і прокуратура столиці через суд намагаються анулювати додаткову угоду міста з цим забудовником про оренду ділянки.
Об’єкт претендує на охорону
Вежа як майновий комплекс має статус аварійної будівлі, що, за словами, нібито не підлягає відновленню.
Про це розповів київський пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
«Об’єкт вже огородили, але не наважилися знести через те, що місцеві мешканці втрутилися в ситуацію, категорично виступаючи проти такого розвитку подій. Адже вежа є одним із символів району. До того ж вона є унікальною з точки зору повоєнної архітектури, оскільки подібні споруди більше немає на території міста», — зазначив Перов.
Крім того, він додав, що вежа нещодавно отримала статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини, тому може цілком претендувати на статус пам’ятки науки і техніки. Адже під час її зведення були використані деякі цікаві інженерні рішення, які не застосовувалися ні до її появи, ні після.
Зазначимо, що подібна водонапірна вежа є на території Національного експоцентру, більш відомого як ВДНГ, і вона має статус пам’ятки архітектури та пам’ятки науки і техніки.
«Отже, за аналогією, ця будівля також може отримати охоронний статус, за що, якраз, і виступають місцеві жителі», — підкреслив Дмитро Перов.
Між іншим, зазначив громадський активіст, вежа виконує функцію своєрідної візуальної візитівки місцевості. Як у центрі міста з багатьох точок видно дзвіниці Софійського чи Михайлівського соборів, Андріївську церкву чи телевежу, так і з багатьох місць Голосіївського району, Голосіївського лісу можна побачити цю водонапірну вежу.
«Вона стоїть на висоті, тому слугує своєрідним орієнтиром, маркером місцевості», — пояснив активіст.
Вежа як погляд за обрій
Якщо вежу зберегти в її нинішньому вигляді, а потім зміцнити та відреставрувати, вона може виконувати культурно-пізнавальну функцію.
Таку думку висловив дослідник історії та архітектури Києва Семен Широчин.
Він пояснює це тим, що вежа розташована в найвищій точці, тому її можна адаптувати під оглядовий майданчик.
Подібних прикладів використання водонапірних веж у світі чимало. У Фінляндії, наприклад, у місті Хаукілахті, вежу переобладнали під ресторан, у німецькому місті Росток – під музей, а в багатьох інших містах світу це оглядові майданчики.
0 Ризики для довкілля
Водночас місцеві жителі прекрасно розуміють, що якщо вежу знесуть, тут неодмінно розпочнеться висотна забудова, що призведе до ряду неприємностей. Як вже зазначалося, вежа розташована на височині, отже, вона створює певне навантаження на ґрунт. Проте таке навантаження буде значно більшим, якщо на цьому місці з’явиться висотна будівля. У такому випадку можуть розпочатися зсувонебезпечні процеси, які ми вже спостерігаємо на Батиєвій горі. А в Голосіївському лісі ґрунти складаються переважно з піску – нестійкої субстанції.
До речі, чергове судове засідання мало відбутися днями, але його перенесли на січень 2025 року. Саме тоді,