Столиця має фінансування для часткової заміни застарілих тепломереж, але не використовує ці кошти
9 січня, внаслідок прориву трубопроводу, гаряча вода заливала перетин вулиць Жилянської та Симона Петлюри. 230 будинків залишилися без опалення на дві доби, а струмінь окропу пошкодив дві історичні будівлі кінця XIX століття, що змусило поліцію евакуювати мешканців через загрозу обвалу.
0 Це була найбільша, але не перша аварія на столичних тепломережах з початку опалювального сезону. Що відбувається з теплом і водопостачанням у Києві та куди йдуть гроші, які могли б витратити на заміну застарілої інфраструктури, досліджував Каштан NEWS.
Гарячі хроніки
Серія проривів на мережах традиційно почалася на початку опалювального сезону. Підключення до тепла житлових будинків розпочалося 30 жовтня, і за день до цього сталося прорив тепломережі на Великій Васильківській, 84. Проїзну частину біля метро «Олімпійська» залило окропом, а столичні телеграм-канали почали публікувати фотографії вулиці, затягнутої густою парою.
1 У «Київтеплоенерго» цю вуличну «сауну» пояснили експлуатаційним пошкодженням у тепловій камері, через яке вода витекла через люк та дренажні канали на проїзну частину.
1 листопада прорвало вже в Печерському районі – біля ЖК Tetris Hall на вулиці Діловій (колишня Димитрова). Прорив стався під час запуску тепломережі, яка, за словами комунальників, до цього пройшла комплексну реконструкцію.
«Під час заповнення трубопроводу водою сталася його розгерметизація, в результаті чого теплоносій потрапив у траншею», – повідомили в «Київтеплоенерго».
2 Кияни описали свої враження від прориву дещо емоційніше:
«Біля Тетріс Холу відкрилося «громадське джакузі», – підписав відео з місця подій Telegram-канал «Реальний Київ».
Рівно через два тижні, 15 листопада, внаслідок прориву труби залило проїзну частину на перетині Дніпровської набережної та вулиці Княжий затон на лівому березі. Мешканці будинку поруч із місцем аварії залишилися без водопостачання, і районній державній адміністрації довелося направити туди автоцистерну з питною водою.
3 Через два тижні, 30 листопада, на лівому березі стався ще один масштабний витік: прорвало водогін на проспекті Петра Григоренка в Дарницькому районі. Вода затопила проїзну частину та автостоянку, що розташована поруч. Патрульній поліції довелося перекривати рух транспорту з вулиці Здолбунівської в напрямку вулиці Анни Ахматової.
4 Наступний місяць пройшов більш-менш спокійно: за грудень столичні комунікації глобально проривало лише один раз – у Шевченківському районі. 11 грудня внаслідок прориву труби залило вулицю Глибочицьку напроти парку Гейдара Алієва, внаслідок чого без водопостачання залишилися ЖК «Львівський квартал», промзона, офіси та слідчий ізолятор в Косогірному провулку.
5 Новий рік розпочався з великого «гейзера» на перетині Жилянської та Петлюри, про який уже згадувалося. Це не тільки паралізувало рух біля Центрального залізничного вокзалу, але й зруйнувало проїзну арку між двома історичними пам’ятками – будинком Федора Горячка (1880 рік) та садибою Анни Бородкової (1889 рік). Внаслідок пошкодження опорних конструкцій, на других поверхах обох будівель обвалилася цегляна кладка. Без опалення залишилися понад 230 будинків, включно з трьома медичними закладами, які довелося обігрівати за допомогою мобільних котелень.
6 Одночасно з цією аварією без тепла залишилися й мешканці лівого берега – 7 січня зникло опалення у будинках на початку вулиці Краківської, що біля метро «Дарниця». Через півтори доби теплопостачання вдалося відновити, але, за словами мешканців кварталу, комунальники залишили колодязь тепломережі відкритим, тож можна побачити, як з-під однієї з засувок досі тече вода.
7 10 січня без тепла залишилися мешканці чотирьох будинків на Солом’янці – внаслідок прориву мережі на вулиці Липківського. У «Київтеплоенерго» назвали витік води «незначним», але опалення зникло відразу в чотирьох сусідніх будинках.
Гроші є, але не для труб
Більшість столичних тепломереж зношена і потребує не ремонту, а заміни, зазначила в коментарі Каштан NEWS депутатка Київради Лілія Пашинна.
«Там фактично вже немає що ремонтувати. Бо ремонт як такий не принесе жодного позитивного ефекту», – сказала вона.
На капітальний ремонт комунікацій у 2025 році місцева влада заклала в бюджет 96,5 млн гривень. Цього вистачить на ремонт шести кілометрів тепломереж або дванадцяти кілометрів труб. Водночас, як зазначав ще восени голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко, з 2600 кілометрів тепломереж Києва термінового капітального ремонту потребують майже 600-700 кілометрів. Однак ці оцінки можуть бути неточними, оскільки після передачі комунікацій «Київенерго» на баланс «Київтеплоенерго» так і не було проведено технічного аудиту.
8 За словами Лілії Пашинної, приблизна вартість заміни найбільш зношених комунікацій оцінюється щонайменше в шість мільярдів гривень. Найцікавіше те, що такі гроші у міста є, але витрачати їх на інфраструктуру опалення в Кличка не планують.
«Я не знаю, чому так відбувається. В нас у бюджеті є кошти. Зокрема, у нас Департамент фінансів підтверджує невикористаних 12 мільярдів. За моїми розрахунками, ця цифра трохи більша, але можемо відштовхувати