середа22 січня 2025
kriminal-tv.in.ua

У нашому районі розташована кондитерська фабрика.

У столиці існує безліч локацій, про захоплюючу історію яких мало хто знає.
В нашем районе: кондитерская фабрика.

У столиці є безліч місць, про які мало хто знає їхню цікаву історію

Київ складається з десяти адміністративних районів. Кожен з них має розміри невеликого міста та свою унікальну історію, традиції та пам'ятки.

Каштан NEWS розповідає та нагадує про цікаві факти київських районів. Зокрема, спостерігалися місцевості під назвами Мишоловка, Звіринець, Батиєва гора, Лиса гора, Чорна гора, Черепанова гора, Корчувате, Феофанія, Іподром, «Експоцентр», Льодовий стадіон, музей у Пирогові, Теремки, Голосіївський парк, Центральний автовокзал.

Сьогодні ми розглянемо кондитерську фабрику.

Розташування

Київська кондитерська фабрика — одне з найстаріших підприємств Києва, яке за 150 років свого існування тричі змінювало назву. Виробничі потужності знаходяться на Деміївській площі в Голосіївському районі столиці, неподалік від Центрального автовокзалу та станції метро «Деміївська».

Київська кондитерська фабрика

Історія створення

Фабрика почала свою діяльність у 1874 році. Її заснував купець Валентин Єфімов у передмісті Києва, на хуторі Деміївка, поблизу цукрорафінадного заводу. Підприємство отримало назву: «Деміївська парова фабрика шоколаду і цукерок».

Київська кондитерська фабрика0

Спочатку на фабриці працювало 200 осіб, які трудилися в невеликому приміщенні по 10 годин на день. Обсяги виробництва солодощів складали майже 200 тонн на рік і поступово зростали.

Асортимент фабрики був досить різноманітним для тих часів: цукерки, мармелад, варення, шоколад, драже, карамель, пряники, печиво та інше.

Не все було «в шоколаді»

Згодом власник підприємства перетворив його на акціонерне товариство та вирішив розширити виробництво. Для цього було придбано нове обладнання та зведено нові виробничі цехи. На жаль, ці заходи не виправдали себе: фабрика працювала зі збитками, внаслідок чого у 1901 році на позачергових зборах акціонерів Єфімова відсторонили від управління.

Київська кондитерська фабрика1

Вихід на зовнішній ринок

Після реорганізації керівництва фабрику очолив швейцарський підприємець Альберт Вюрглер. Йому вдалося повернути підприємству прибутковість, і слава про фабрику поширилася далеко за межі Києва. Більше того, її продукція почала отримувати високі нагороди на виставках у Європі.

Продукція київських кондитерів стала настільки популярною, що назву фабрики вказували на обгортках, плакатах і навіть на коробках сірників. Іноді покупцям пропонували бонуси — у коробках цукерок діти могли знайти листівки з нотами популярних пісень та тексти українських народних казок.

Швидка відбудова

Під час більшовицької окупації України фабрику, як і інші підприємства, націоналізували. У 1923 році її перейменували на честь Карла Маркса з нагоди 105-річчя його народження.

Через десятиліття на фабриці провели модернізацію, в результаті якої обсяги виробництва зросли до майже 33 тисяч тонн на рік. Чисельність колективу також зросла до чотирьох тисяч осіб.

Під час гітлерівської окупації будівлі фабрики зазнали ушкоджень, але після війни їх швидко відновили.

Київська кондитерська фабрика2

У відновленій фабриці було встановлено 24 механізовані лінії, проведено газ. У 1965 році підприємство виробляло понад 210 видів продукції, а в 1987 році обсяги виробництва сягнули 52 000 тонн на рік. При цьому 52 відсотки продукції продавали в Києві.

Символ Києва

У 1956 році фабрика випустила «Київський торт», який став одним із символів столиці та популярним сувеніром. В народі розповідають, що «Київський торт» виник випадково через помилку кондитерів. Кажуть, одного разу кондитери забули покласти в холодильник партію яєчного білка для бісквіта, а начальник бісквітного цеху, щоб приховати помилку, переклав застигаючі білкові коржі масляним кремом, посипав ванільною пудрою та прикрасив квітковим орнаментом. Так був створений «попередник» відомого торта.

Київська кондитерська фабрика3

Існує й інша версія. У ті часи Радянський Союз активно підтримував Індію, яка розраховувалася товарами. І, як стверджують, у 1956 році СРСР отримав велику партію горіхів кеш’ю від Індії. Їх потрібно було використати, тому кондитерам доручили створити десерт з цими горіхами. Найкраще з цим завданням впоралася київська фабрика імені Карла Маркса, розробивши рецептуру та технології виробництва «Київського торта».

Київська кондитерська фабрика4

Проте за офіційною версією «Київський торт» з'явився завдяки наполегливим експериментам кондитерів. Лише через 17 років після початку виробництва його рецептуру та назву було запатентовано.

Цікаво, що сьогодні «Київський торт» випікають навіть у «малому форматі» — у вигляді тістечок, які можна скуштувати в деяких кав'ярнях столиці.

До речі, «Київський торт» став одним із подарунків на 70-річчя «дарагому Леоніду Іллічу» Брежнєву від керівництва УРСР. Він складався з 70 коржів і важив понад п’ять кілограмів. Оригінальний рецепт цього шедевру на Київській фабриці досі тримають у таємниці.

Головна цукерка столиці

Поряд із «Київським тортом» іншим солодким символом столиці є цукерки «Вечірній Київ». Їхнє виробництво було налагоджено у 1984 році, хоча цукерки створили двома роками раніше на честь 1500-річчя Києва.

Київська кондитерська фабрика5

До складу цукерок входять какао, молоко, коньяк та фундук. Цікаво, що до сьогоднішнього дня їхня рецеп