неділя22 грудня 2024
kriminal-tv.in.ua

Які перешкоди стоять на шляху відновлення садиби Мурашка?

У серці столиці протягом багатьох років занепадає історична будівля.
Что мешает восстановлению усадьбы Мурашка?

У центрі столиці протягом десятиліть руйнується історична будівля

У Києві, за кілька сотень метрів від Майдану Незалежності, поступово занепадає 160-річний будинок, що колись належав видатному художнику-іконописцю Олександру Мурашку. Наступного року Україна святкуватиме 150-річчя з дня його народження. Незважаючи на історичну цінність, столична влада зайняла пасивну позицію, фактично ігноруючи питання збереження цього об'єкта. Лише один мешканець будинку протягом багатьох років намагається захистити унікальний архітектурний комплекс. Каштан NEWS розбирався в ситуації

Історична довідка

Садиба Мурашка розташована в центрі Києва, на вулиці Мала Житомирська, 14-а та 14-б. Вона складається з двох будівель: особняка та прибуткового будинку з флігелем.

Садиба Мурашка

У середині ХІХ століття садиба належала надвірному раднику Флорентію Бровінському та його дружині. У 1894 році новим господарем будинку став київський купець 2-ї гільдії та майстер іконостасів Олександр Мурашко. У 1898 році він звів триповерховий прибутковий будинок, який розташувався вздовж правого боку ділянки, паралельно до головного фасаду. Будинок складався з трьох трикімнатних і трьох семикімнатних квартир, які здавалися в оренду. На першому ярусі розташовувалися крамниця, льох і дві кухні. Після смерті Мурашка в 1910 році право власності на садибу перейшло до його сина Олександра. Проте в березні 1914 року він продав садибу, в якій деякий час продовжувала діяти іконостасна майстерня. Влада більшовиків націоналізувала садибу та переобладнала її під комунальні квартири. У 1930-х роках тут функціонував Будинок культури сліпих.

Історична будівля і сучасність

У 2008 році садибу Мурашка, яка вже була пам’яткою історії та архітектури національного значення, за підтримки тодішнього мера Києва Леоніда Черновецького передали в приватні руки компаніям «Пантеон-Інвест» і «Вестіга». Мешканців будинку почали виселяти на Троєщину.

Нові власники планували знести всі будівлі та звести на їхньому місці готельно-житловий комплекс. Однак у травні 2009 року Українське товариство охорони пам’яток історії та культури встигло включити садибу Мурашка до «Червоної книги культурної спадщини України». Це дозволило тимчасово зупинити її знищення, але, на жаль, не врятувало від подальшого занепаду.

Загибель садиби

Галас навколо подій, що відбувалися з історичними будівлями у центрі Києва, зрештою привернув увагу правоохоронців. Наприкінці березня 2011 року прокуратура Києва відкрила "фактове" кримінальне провадження. У жовтні того ж року договори купівлі-продажу будинків були визнані недійсними. Крім того, за рішенням суду власників зобов’язали повернути будівлі до комунальної власності міста.

Садиба Мурашка0

Однак покинутою Садибою Мурашка ніхто з представників київської влади так і не займався, що призвело до її поступового занепаду. У будівлях з’явилися прогресуючі наскрізні тріщини в несучих зовнішніх і внутрішніх стінах, а приміщення заповнилися сміттям.

Занедбаний стан об’єкта став причиною трагедії: у ніч на 28 червня 2013 року в одній з будівель сталася сильна пожежа, яка охопила приблизно 2400 квадратних метрів.

Лише в листопаді 2016 року розпочалися протиаварійні та консерваційні роботи. Для цього з міського бюджету було виділено 1,5 мільйона гривень.

Останній господар

«Комплекс будинків незаконно визнали аварійними, і під виглядом цієї фальшивої аварійності виселили мешканців. Лише один із них — Олександр Глухов — рішуче протестував проти виселення і залишився в своєму домі», — коментує ситуацію київський пам’яткоохоронець і співзасновник ГО «Спадщина» Дмитро Перов.

За його словами, Олександр Глухов, кандидат фізико-математичних наук, доцент НАУ, є єдиним мешканцем, який не з'їхав і бореться за збереження садиби з 1995 року.

Садиба Мурашка1

«Він відстоював у суді повернення пам’ятки в комунальну власність і захищав будівлю від знесення, коли тут планували побудувати торговий центр», — додав Перов.

За його словами, щоб змусити непокірного мешканця покинути будівлю, комунальники відключили йому воду, газ і електрику. Однак навіть ці жорсткі, а іноді й жорстокі заходи не змусили Олександра Глухова змінити своє рішення. Він і досі живе в своєму помешканні разом з хворою дружиною.

Відстоюючи своє право жити у власній квартирі, Глухов понад 15 років боровся в українських судах. І, на диво, йому вдалося досягти успіху.

Хотіли відновити

Нещодавно, розповідає Перов, скандально відому будівлю відвідав особисто Віталій Кличко, і за результатами огляду заявив, що садиба Мурашка буде відновлена, оскільки вона є важливою пам’яткою для Києва.

Для цього було розроблено так званий «проект реставрації з пристосуванням». Однак перед цим фахівці провели обстеження будівель і винесли вердикт, що всі споруди є аварійними. З огляду на це, для проведення реставраційних робіт необхідно було відселити… єдиного мешканця, який залишився в будівлі — Олександра Глухова.

Садиба Мурашка2

Цікаво, як зазначає Перов, проживання Глухова жодним чином не заважало проведенню протиаварійних робіт, оскільки вони розпочалися в інших будівлях, які не впливали на ту, в якій жив чоловік, оскільки вона знаходиться на сусідній ділянці.

Як зазначив Перов, розроблений проект реставрації передбачав розбирання всіх внутрішніх конструкцій будівлі, залишаючи лише «коробку» споруди. Крім того, планувалося надбудувати ще два поверхи. У результаті роб