Вітаємо українців з одним з найулюбленіших зимових свят!
Цього року Україна вже вдруге святкує Різдво Христове за новоюліанським календарем – 25 грудня, а не 7 січня, як це було раніше. Чому ми відзначаємо одне з найбільших християнських свят саме в цей день, чи можливо святкувати його двічі – за старим та новим календарем одночасно, і звідки з'явилася традиція дарувати різдвяні подарунки – розповідає Каштан NEWS.
Звідки походить ця дата
Насправді в Євангелії не вказується точна дата народження Ісуса Христа. Чому ж більшість християнських церков у світі святкують її саме 25 грудня?
Як пояснили в Православній Церкві України, в церковній традиції історично існувало кілька підходів до визначення цієї дати.
«За одним з них, Христос перебував на землі повне число років, тому Він був зачатий в день Благовіщення, який, згідно з деякими розрахунками, збігається з днем Розп'яття. А єврейська Пасха, на яку був розіп'ятий Спаситель, припадала того року на 25 березня. Відраховуючи звідси 9 місяців, отримуємо 25 грудня як дату Різдва Христового», – йдеться в дописі на офіційній сторінці ПЦУ у Facebook.
Згідно з другим підходом, дата Різдва Христового визначається, виходячи з дати зачаття пророка Іоана Хрестителя, який, як зазначається в Євангелії, був на шість місяців старший за Ісуса.
«Від дати руйнування Єрусалимського храму шляхом зворотного хронологічного відліку виводили дату зачаття славного пророка на 23 вересня. Відтак додавали 6 місяців, отримуючи дату Благовіщення і чудесного зачаття Сина Божого (25 березня). І ще плюс 9 місяців – отримуємо дату народження Спасителя, 25 грудня», – пояснили в ПЦУ.
Новий чи старий стиль?
Православна Церква України нагадує, що найважливішим для християн є не дата і не конкретні цифри календаря, а суть і значення цієї події. Як зазначив у коментарі РБК-Україна ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, протоієрей ПЦУ Георгій Коваленко, Церква не забороняє вірянам святкувати за старим календарем, якщо вони цього хочуть. Таким чином, кожна парафія сама вирішує, святкувати їй Різдво 25 грудня чи 7 січня.
«Але досвід переходу показав, що абсолютна більшість парафій Православної Церкви України обрали новий стиль. Навіть ті парафії, які спочатку думали, що залишаться на старому, фактично під тиском людей переходили», – зазначив Коваленко.
За його словами, в парафіях ПЦУ майже не практикується святкування Різдва Христового двічі – і 25 грудня, і 7 січня, оскільки церковна спільнота живе не за календарними датами, а за річним службовим (святковим) циклом.
«І тому, фактично, немає жодної необхідності двічі святкувати великі свята», – пояснив ієрей.
Водночас, за словами Коваленка, якщо розуміти свято як звичай дарувати подарунки, то «подарунки можна дарувати хоч кожен день».
Хто придумав різдвяні подарунки та звідки походить Санта-Клаус
Історично звичай дарувати подарунки близьким на Різдво виник у Європі досить пізно – приблизно на межі першого та другого тисячоліть. Він сформувався на основі двох традицій: легенди про святого Миколая, який подарував мішечок золота бідній родині, та євангельської оповіді про трьох волхвів, які прийшли зі Сходу вшанувати народження немовляти Ісуса та принесли Йому три дари – золото, ладан і смирну. Тому в багатьох країнах світу діти й досі отримують подарунки або 6 грудня – на день святого Миколая, або 6 січня – на день Богоявлення (день приходу волхвів до Віфлеєму). Однак, оскільки найбільшим церковним святом зимового циклу є Різдво, цей звичай поступово поширився на 25 грудня.
0 У багатьох народів традиція дарувати подарунки на Різдво переплелася з давніми, ще язичницькими звичаями, тож дарувальником зазвичай вважається той чи інший фольклорний персонаж. Навіть всесвітньо відомий Санта-Клаус, якого американська культура XIX століття запозичила з Нідерландів, де подарунки на зимові свята приносить святий Миколай (нідерл. Sinterklaas), має риси давньогерманського та давньоскандинавського бога Одіна (Вотана) – довгу білу бороду та почет, який супроводжує його під час зимових подорожей (у давніх скандинавів Одін мав епітет Jólnir – «той, хто приходить на Юль – свято середини зими»).
1 Чимало рис Санта-Клаус також запозичив у фінського Йоулупуккі – казкового різдвяного діда, який носить червоний кожух та червоні шкіряні штани. Ім'я Йоулупуккі перекладається з фінської як «різдвяний козел» і пов'язане з давнім язичницьким звичаєм, коли один з учасників свята середини зими перевдягався в козу як символ родючості (схожий звичай «водити козу» на Різдво існує і в багатьох регіонах України).
На сьогодні образ Йоулупуккі фактично злився з образом Санта-Клауса, і фінський різдвяний дід офіційно вважається головним Санта-Клаусом світу. Його казкова резиденція розташована поблизу фінського міста Рованіємі в Лапландії, куди щороку на зимові свята приїжджають мільйони туристів.
Татусь Різдво, Малятко Ісус та святий Василій
Попри глобальну популярність Санта-Клауса, в багатьох країнах світу подарунки дітям приносять інші фольклорні персонажі. Це можуть бути євангельські волхви, різдвяні гноми, Татусь Різдво (старий чоловік з білою бородою, дуже схожий на Санта-Клауса), святий Миколай або святий Василій Великий, день пам'яті якого припадає в церковному календарі на 1 січня. Відповідно, дата, на яку дарують подарунки, також може бути різ