Історична будівля Київської малої опери, яка є архітектурною пам’яткою, змушує замислитися над байдужістю та безвідповідальністю міських управлінців, відповідальних за культурну сферу
15 березня 2022 року, під час ворожої ракетної атаки, будівля опери зазнала пошкоджень від вибухової хвилі: вибито вікна, знищено склопакети, вхідні та внутрішні двері, частково – дах. Облицювальне тинькування на стелі холу вестибюлю також обвалилося.
З того часу будівля на вулиці Дегтярівська, 5, так і не отримала належного капітального ремонту.
«Каштан NEWS» вже двічі публікував критичні матеріали про сумну долю опери:
Київська мала опера: майже забута і кинута напризволяще;
Трагікомедія Київської малої опери
2 Що відбулося сьогодні? Восени 2024 року був проведений тендер, однак він передбачав лише заміну вікон, дверей та ремонт даху. Конкурс виграла компанія «Інтер-норм». 26 жовтня була підписана угода з фірмою на суму 589 тисяч гривень. А 21 листопада директор-художній керівник театру Олексій Прасол та керівник підприємства «Інтер-норм» Юрій Лисенко уклали додаткову угоду, згідно з якою загальна вартість ремонту зменшилася до 464 тисяч 468 гривень.
Хоча б ці роботи виконали. А що з рештою? Будівля, яка є памʼяткою історії та архітектури, досі без капітального ремонту. І це – великий сором і ганьба.
3 Обідрана «сирота»
Знову наголошуємо: Київська мала опера продовжує залишатися обідраною сиротою в культурному господарстві столиці.
4 З Стратегічного плану діяльності підприємства на період з 2023 по 2025 роки, затвердженого КМДА в грудні 2022 року, видно, що «середня зарплата становить до 7 тисяч гривень на місяць. Штат складається з директора, головного інженера, технічних працівників. Низькі зарплати негативно впливають на загальну роботу комунального закладу, не стимулюють працівників театру до продуктивної праці, послаблюють мотиваційні стимули…», – зазначено в документі.
5 Своєї трупи в театрі досі немає. Зал здається в оренду для вистав, які тут проходять. На першому поверсі кілька приміщень орендують підприємці, відкривши невеличкі кав’ярні. Ще 15-20 років тому тут активно діяли дитячі гуртки, де педагоги навчали грі на музичних інструментах і періодично проводили огляди-конкурси юних талантів. Куди ж усе це поділося? Вони «потонули» в холодних хвилях байдужості, які постійно накочуються на місто.
А так гарно все починалося
Як же в цьому контексті не згадати про важливий факт.
У 2004-2005 роках міська рада створила комунальний заклад «Театрально-видовищний заклад культури «Київська мала опера»». У 2005 році колективу закладу було передано в оперативне управління будинок на вулиці Дегтярівська, 5. Це відкрило блискучі перспективи для театру.
Особливо, що Київську малу оперу було створено за ініціативи легендарної співачки, Народної артистки, Героя України Євгенії Мірошниченко. Тоді, у 2005 році, Євгенія Семенівна планувала поставити на цій сцені «Чарівну флейту» Моцарта, «Соломію» Штрауса, «Дейдамію» Генделя.
Проте міська влада не вжила жодних заходів, щоб фінансово підтримати новий театр, надати йому максимальне сприяння та захистити від забудовників, які проявили великий інтерес до земель, що прилягали до Малої опери. Поруч із оперною будівлею розташовувалося Лук’янівське трамвайне депо.
Фінт із трамвайним депо
Який же фінт виконали київські міські управлінці під час каденції мера Олександра Омельченка? Депо поспіхом перенесли на Куренівку, а чотири гектари землі швидко передали в оренду фірмі «Будхол», яка згодом розпочала тут грандіозне будівництво.
6 Відстань від будівельного паркану до оперної споруди – пів метра, а може й менше! Протягом років власники цього будівництва не бажають відсунути його на певну відстань від театру. Навіть судові інстанції не змогли вирішити це питання – Феміда не вбачала підстав, щоб зобов’язати «Будхол», який орендує земельну ділянку колишнього депо, погодити з адміністрацією опери межі землекористування. Тим часом в опері планували прибудувати до основної будівлі приміщення для сценічної частини, але це залишилося лише на папері.
У 2008 році одіозний мер Леонід Черновецький змушений був відповісти тодішньому Президенту України Віктору Ющенку на його доручення профінансувати ремонтно-реставраційні роботи в будівлі Малої опери. Черновецький «визнує» безсилля міської влади, зазначаючи, що ТОВ «Будхол» відмовляється погодити межі земельної ділянки, необхідної для реконструкції культурного закладу «Київська мала опера».
Отже, місто передало «Будхолу» чотири гектари (!), а для будівлі Малої опери навіть кількох квадратних метрів землі не вистачило. Комусь – усе, а мистецькому закладу, виходить, дірка від бублика. Хіба це не трагікомедія?
7 У 2008 році Віктор Ющенко пише очільникові столичної влади Черновецькому:
«Інформація КМДА (про блокування ремонтних робіт в будівлі Малої опери, – ред.) свідчить про пасивність київської влади щодо забезпечення ефективної діяльності, спрямованої на виконання поставлених мною завдань».
І знову Ющенко заявляє в цьому листі:
«Вжити конкретних заходів щодо остаточного вирішення проблеми, порушеної Київською малою оперою».
8 Тричі Ющенко звертався до столичних керівників з цього приводу. І все було марно. Як горохом об стіну. Струс повітря.
Навіть вивіски на фасаді немає
Сімнад