Місто не проявляє зацікавленості в збереженні та захисті цієї архітектурної пам’ятки
У районі станції метро «Либідська» поступово втрачається, розчиняючись серед залізобетонних конструкцій нового торгово-розважального центру, знамените модерністське будівля наукового інституту у формі летючої тарілки. Завдяки рішенню Київради ця територія була віддана під забудову, а органи, що мають охороняти історичні пам'ятки, зайняли явно зрадницьку позицію.
Каштан NEWS досліджував, що відбувається в останній час навколо цієї будівлі.
Історія створення
Будівля у формі летючої тарілки знаходиться на вулиці Антоновича і є частиною комплексу Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації і Державної науково-технічної бібліотеки України.
Цю будівлю зведено у 1971 році за проектом архітекторів Флоріана Юр’єва та Льва Новикова. Споруда виконана в стилі другої хвилі радянського модернізму і є архітектурною пам’яткою.
Конференц-зала, розташована в «тарілці», має унікальну акустику, що дозволяє сприймати весь діапазон частот людського голосу та музичних інструментів. Не дарма автори проекту планували створити там світло-музичний театр, а в залі, за задумом, мали проходити концерти. Проте керівництво вирішило розмістити Інститут. В результаті в приміщенні облаштували кінолекційну залу бібліотеки.
За словами архітектора Флоріана Юр’єва, опори конструкції «тарілки» приховані так, що зовні здається, ніби вона підвішена в повітрі.
«Новаторське» поглинання
Звичайно, так би все залишалося й далі, якби в ситуацію не втрутилися сучасні архітектори. А точніше — гроші забудовників, які мають спотворене уявлення про історичну цінність і яким байдуже, що залишиться нащадкам від старого Києва.
«Летюча тарілка» є яскравим прикладом київського та українського модернізму. Завдяки використанню нових матеріалів та технологій, будівлі вдалося досягти неймовірної пластики та гри форм, що зробило її культовою», — розповідає столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
За його словами, 7 жовтня 2020 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА включив будівлю до Переліку пам’яток Києва, а вже 20 жовтня того ж року Міністерство культури внесло її до Державного реєстру.
Проте, як з’ясувалося, це не змінило ситуацію, а лише відтермінувало плани забудовника «поглинути» будівлю Інституту. І вже 21 листопада минулого року Київська міська рада передала під забудову дві ділянки на вулицях Лужевського, 5, та Антоновича, 180, що знаходяться в охоронній зоні памʼятки. Хоча відповідно до статті 14-1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» проведення нових будівельних робіт тут заборонено.
Однак наразі, зазначає Дмитро Перов, праворуч від «тарілки» ми можемо бачити фасадний екран, який незабаром повністю поглине обʼєм первісної будівлі, залишивши тільки силует центрального елемента памʼятки.
«Нове будівництво значно змінить візуальне сприйняття і контекст памʼятки. Проте забудовник, яким є ексконсул рф Вагіф Алієв, називає ці роботи реставрацією», — зазначив активіст.
Для чиновників немає проблем
Приблизно два місяці тому київські активісти, громадськість та деякі депутати Київради надіслали в різні інстанції листи, в яких висловлювали стурбованість подальшою долею «тарілки» та закликали вжити термінові заходи щодо її захисту.
«Я сподівався на більш активну і рішучу участь у цьому питанні Київської міської прокуратури. Зокрема, щодо зупинки незаконної перебудови навколо цього історичного об’єкта культурної спадщини, — зазначив Дмитро Перов. – Чому я вживаю слово «незаконної»? Тому, що ми бачимо, як відбувається будівництво. Якщо кілька місяців тому було очевидно, що торговельно-розважальний центр, що будується поруч від «тарілки», може поглинути її, то сьогодні бачимо, що це вже відбувається: консоль новобудови фактично виходить на передній край пам’ятки, що псує її загальний вигляд».
0 Попри такий перебіг подій, Департамент охорони культурної спадщини КМДА зайняв досить дивну позицію.
«Департамент абсолютно зухвало і навіть цинічно заявляє, що всі роботи з будівництва ТРЦ погоджені і виконуються відповідно до цього. А все інше є маніпуляцією фактами», — розповів про позицію чиновників Дмитро Перов.
Для нього, як і для багатьох його однодумців, немає сумнівів у тому, що роботи навколо «тарілки» були погоджені. Єдиний сумнів — що вони не відповідають закону. Оскільки, пояснив Дмитро Перов, у статті 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» йдеться про те, що пам’ятки заборонено зносити, змінювати або іншим чином перебудовувати.
З огляду на те, що відбувається на будівництві, можемо говорити про зміну вигляду пам’ятки за рахунок будівництва нових конструкцій поруч. І ці конструкції, відповідно до проекту, будуть далі розвиватися. В результаті залишиться відкритим лише передній край «тарілки» — її виступ над тротуаром, а всю іншу конструкцію поглине новий ТРЦ.
1 «Я вважаю, що це — зміна пам’ятки! Я вважаю, що це — перебудова пам’ятки! Я вважаю, що ми втрачаємо цю пам’ятку!» — не стримує емоцій Дмитро Перов.
У кабінетах люблять тишу
Звичайно, активісти намагаються достукатися й до правоохоронців столиці. Для цього вони звернулися з відповідним листом до прокуратури міста, а також до Міністерства культури та стратегічних комунікацій – з проханням вжити заходів відповідно до своїх повноважень.
«Зокрема, ми просили прокурорів відкрити кримінальне провадження за стат