В центрі Києва може зникнути унікальний історичний об’єкт
Майже кожного тижня в Києві виникає новий «архітектурний» скандал. Так сталося і минулого тижня: забудовник повністю демонтував внутрішні перекриття будівлі з хлібною лавкою на вулиці Ярославів Вал, 27. Активісти, які займаються охороною пам’яток, викликали поліцію та намагалися зупинити роботи. Завдяки зусиллям небайдужих киян, свавілля було призупинено. Але, напевно, ненадовго.
«Каштан NEWS» дізнався, що відбувається навколо цієї історичної споруди.
Історія
Будівля титулярного радника Олександра Кобилянського на вулиці Ярославів Вал, 27, була зведена в 1863 році в стилі пізнього класицизму. Другий поверх був житловим, а на першому розташовувалася хлібна лавка, звідки й пішла назва.
Ця будівля має статус пам'ятки архітектури місцевого значення з радянських часів, про що свідчить відповідна табличка на фасаді.
Довгий час садиба залишалася без догляду, поки в 2021 році на стіні будинку не з’явився банер про проведення протиаварійних робіт. У внутрішньому дворі «реставратори» демонтували вікна, а двері залишили відкритими. Згодом туди оселилися безхатченки. У січні 2024 року активісти вирішили законсервувати вхід до пам’ятки.
Порушень не виявлено
Стара садиба, напевно, не потрапила б у новини, якби навколо не спалахнув новий будівельний скандал: власник, отримавши дозвіл на реставрацію, зніс внутрішні перекриття.
Здавалося, профільна структура — Департамент охорони культурної спадщини КМДА — повинна була швидко відреагувати на це свавілля. Проте інспектори, які відвідали будинок, не виявили жодних порушень.
Документи на всі випадки життя
Але це ще не все. Не менш цікавим є інший факт.
«У власника будинку є так званий дефектний акт, який був виданий ще попереднім керівництвом Департаменту», — прокоментував ситуацію навколо хлібної лавки співзасновник ГО «Спадщина» Дмитро Перов.
За його словами, цей документ складається під час огляду історичних або архітектурних пам’яток, в нього вносять дані про стан конструкцій будівлі та можливість їх збереження.
Отже, продовжує Перов, у власника є близько двадцяти актів, в яких зазначено, що нібито 70 відсотків площі цієї будівлі є аварійними і не придатними для використання та збереження. Саме на основі цих актів, як пояснюють виконавці робіт, вони нині проводять «реставрацію». Тобто — здійснюють протиаварійні роботи, демонтують зношені частини будівлі.
«Отже, залишився лише фасад цього об’єкта, який не визнано аварійним», — зазначив Перов.
На думку активіста, ці інвентаризаційні документи не зовсім відповідають дійсності. Оскільки перевірити, підтвердити чи спростувати висновки, викладені в них, щодо аварійності всіх внутрішніх конструкцій будівлі наразі досить складно. І, насамперед, враховуючи, що більшість елементів будівлі вже знищені, а від самої пам’ятки залишилися лише зовнішні стіни — з підвалу видно весь внутрішній простір аж до горища.
Війна як прикриття
Як розповів Дмитро Перов, перші протиаварійні роботи в старовинній будівлі розпочалися ще у вересні 2021 року. Вони мали завершитися наступного 2022 року, але…
«Але сьогодні власник стверджує, що через повномасштабне вторгнення росіян ці роботи не були завершені в повному обсязі, тому вони тривають», — зазначив співрозмовник.
Можливо, так і сталося. Однак у цій ситуації є ще один цікавий момент — юридичний.
«Термін дозволу на проведення протиаварійних робіт вже сплинув, тому роботи, які зараз проводяться, формально є незаконними», — звернув увагу Перов.
Справа без арешту
Наразі поліція розпочала два кримінальних провадження за фактом проведення робіт. Перше — за статтею 356 (самоуправство), друге — за статтею 298 (умисне пошкодження або руйнування пам’яток історії) Кримінального кодексу України. В межах обох проваджень проводяться досудові розслідування.
У цьому контексті Дмитро Перов звернув увагу на ще один цікавий факт: кримінальне провадження відкрито, але на будівлю не накладено арешт. Як наслідок, злочинні дії продовжуються, а процесуальні заходи для їх зупинки не вжито. Забудькуватість? Службова недбалість? Чи якась зацікавленість?
0 Небезпека від природи
Отже, в старій будівлі повинні проводитися реставраційні роботи. Але враховуючи, що вікна в будинку демонтовано і нічим не закрито, конденсат, дощ і сніг безперешкодно потрапляють всередину. Оскільки будівля є дерев’яною, це ніяк не сприяє її збереженню.
Тому не виключено, що через рік-два з’являться нові «дефектні акти», в яких буде зазначено, що будівля взагалі не підлягає відновленню або не підлягає відновленню фасадна частина, горища чи дворові частини.
І тоді, як застеріг Перов, можливий такий розвиток подій, який часто спостерігається в Києві: власнику чи забудовнику надають дозвіл на збереження фасадної частини з надбудовою певної кількості поверхів. Так сталося, зокрема, на вулиці Хорива. Там також була дерев’яна будівля, її визнали непридатною для реставрації, знесли, а на кам’яному цоколі звели новий об’єкт в «історичному» стилі, але вищий за той, що був…
«Будівля на Ярославовому Валу, 27, є пам’яткою архітектури місцевого значення. І отримала цей статус ще за радянських часів. Це, до речі, будівля, яка є зразком первісної забудови вулиці Ярославів Вал. На цій вулиці збереглося багато історичних будівель, але вони, скажім