За десять років площа парків у столиці зменшилася на 800 гектарів
Протягом останніх п’яти днів столична держадміністрація п’ять разів попереджала на своїх соціальних платформах про смог у місті. Погану якість повітря в КМДА пояснюють маловітряною погодою, яка сприяє накопиченню пилу в атмосфері, і рекомендують мешканцям столиці зачинити вікна та вживати більше води.
Дійсно, метеорологи останніми днями зафіксували дуже низьку швидкість вітру, тож погодні умови також впливають на те, що забруднюючі речовини залишаються в повітрі над містом. Проте пил не виникає без причини. Що саме забруднює повітря в Києві, які заходи можна вжити, щоб уникнути цього, та чому це досі не зроблено – про це розповів у інтерв’ю Каштан NEWS голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
Автівки, ТЕЦ та хабарі
Безвітряна погода спостерігається в багатьох регіонах, проте саме Київ постійно потрапляє до списків міст світу з найбільш забрудненим повітрям.
«КМДА маніпулює фактами: вони стверджують, що забруднення викликане відсутністю вітру. Але чому є міста, де навіть без вітру немає забруднення? Це нас призводить до факту: приблизно 80 відсотків забруднення атмосфери в Києві – це автотранспорт. Як із цим боротися? Необхідно розвивати метро та електротранспорт, але за десять років правління Кличка не було побудовано жодної нової станції. Більш того, закриваються трамвайні та тролейбусні маршрути», – нагадує Володимир Борейко.
Окрім автомобілів, атмосферу міста забруднюють підприємства, які викидають небезпечні речовини в повітря.
«У нас є Департамент захисту довкілля під керівництвом пана Возного (Олександр Возний, директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, – ред.), якому вже оголошено три підозри, одна з яких стосується його хабарницької діяльності у видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин. Тобто особа, яка отримує зарплату за те, щоб запобігати незаконним викидам забруднюючих речовин, зобов'язана змушувати забруднювачів встановлювати фільтри, штрафувати за порушення, натомість вона роздає їм дозволи. І ми запитуємо, чому в Києві забруднене повітря», – зазначає еколог.
Окремим фактором є київські ТЕЦ та сміттєспалювальний завод «Енергія», які працюють на застарілому обладнанні.
«Там старі фільтри, і я розумію, що у них може не вистачати коштів на новітні японські або німецькі фільтри, які дійсно коштують значних грошей. Але я не розумію, чому гроші Києва витрачаються на «іграшки» Кличка, такі як Скляний мост або на гламуризацію парків, що призводить до знищення природи Оболонського острова. Чому ці кошти не спрямовуються на фільтри для ТЕЦ, очищувальні споруди, на Бортницьку станцію аерації? За ці мільйони можна було б встановити нормальні електрофільтри хоча б на одну ТЕЦ», – відзначає Володимир Борейко.
Місто без легенів
Водночас площа зелених зон, які повинні затримувати хоча б частину забруднення, щороку зменшується. Київ «лисіє»: на місці парків та скверів з’являється житлова забудова.
«Зелені насадження – це легені, вони постачають кисень повітрю і затримують пил – той самий пил, про який згадують метеорологи. З точки зору здорового глузду, в Києві необхідно збільшувати площу зелених насаджень, але вона, навпаки, зменшується. Ми провели дослідження: взяли площі парків до 2014 року і провели анкетування КП УЗН, які надали нам дані по всіх парках на даний момент. Таким чином, з’ясувалося, що за десять років управління Кличка площа парків у Києві зменшилася на 800 гектарів. І це лише офіційні парки – не якісь прибуткові території чи зелені зони, які не є офіційно визнаними. Наприклад, парк «Покол» біля Лисої гори, метро «Видубичі». Він був 90 гектарів, а зараз 45 – через незаконну забудову так званого ЖК «Світлопарк». Також вдвічі зменшився парк Кіото поблизу метро «Чернігівська» – цю територію віддали забудовникам, які там встановили паркан. Крім того, величезна територія в парках забудована церквами та ресторанами. Наприклад, маленький Наводницький парк, де пам’ятник Кию, Щеку та Хориву: там є ресторанчик, який, на мою думку, був побудований незаконно», – вважає очільник КЕКЦ.
Він також зазначає, що навіть нові парки, відкриттям яких пишаються в КМДА, фактично не є новими.
«Коли Кличко говорить про які-небудь нові парки – це обман і маніпуляція, адже береться просто зелена зона, яка існувала раніше, і оголошується парком. Так було з парком «Наталка»: там уже була зелена зона, дерева, кущі, це не новий парк. Новий парк – це коли береться пустка та висаджуються дерева. Або береться промислова зона. Промислова зона знищується, завозиться чорнозем і знову ж таки висаджуються дерева», – пояснив Володимир Борейко.
Заповідні зони
До недавнього часу одним із найефективніших способів захисту зелених зон Києва від знищення та забудови було надання їм статусу об’єктів природно-заповідного фонду. Проте в травні 2024 року Київрада ухвалила рішення, яке фактично закрило цей шлях.
«Забудовники знайшли таку депутатку як Лимар (Юлія Лимар, членкиня фракції «УДАР» у Київраді, – ред.), яка почала просувати рішення Київради, що містить пункти на заповідання, які ми не могли виконати. На першому етапі нам вдалося відбитися: вже був проект, його підписали всі члени екологічної комісії, але я переговорив з Москалем (Денис Москаль, голова комісії Київради з питань екологічної політики, – ред.). І Москаль не став цього робити. Тоді вона знайшла собі помічника в особі секретаря Київради Володимира Б