Київ залишається єдиним містом в Україні, де комунальний транспорт зупиняє свою роботу під час повітряних тривог
У середу, 29 січня, у столиці пройшов «круглий стіл» на тему «Забезпечення надійної роботи громадського транспорту під час повітряних тривог у Києві». У заході взяли участь голова КМВА Тимур Ткаченко, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, директор транспортного департаменту КМДА Руслан Кандибор, а також транспортні експерти, юристи та представники громадських організацій.
Чому Кличко продовжує наполягати на зупинці руху транспорту під час тривог, які пропозиції висловлюють експерти та які плани має новопризначений голова військової адміністрації – читайте в новій статті Каштан NEWS.
Вартість транспортного колапсу
На сьогодні Київ є єдиним містом в Україні, де все ще зупиняють громадський транспорт під час повітряних тривог. Для мегаполісу, розділеного Дніпром, це створює величезну проблему, зокрема й економічну, але жодних розрахунків збитків, які столиця зазнає через це рішення, міська влада досі не надала.
Однак приблизні оцінки озвучив під час «круглого столу» представник ГО «Пасажири Києва» Олександр Рак.
0 «Ми підрахували, що за рік (внаслідок зупинки громадського транспорту під час повітряних тривог, – ред.) було недовироблено 2,5 мільярда гривень валового регіонального продукту», – зазначив він.
У свою чергу, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник повідомив, що торік на дотацію комунального транспорту було виділено майже 8 млрд гривень, а на цей рік планують 9 млрд, хоча в перспективі ця сума може зрости до 11 млрд. Проте яка частка збитків, які потрібно покривати таким чином, виникла саме через зупинку руху під час тривог, Поворозник не уточнив.
1 «Звісно, зупинка громадського транспорту призводить до збитків. Але першочергове завдання для нас – забезпечити безпеку пасажирів. Якщо ми говоримо про втрати для комунального транспорту, то я запитаю про інше: скажіть мені, яка ціна людського життя? І хто має змусити водія автобуса, тролейбуса чи трамвая ігнорувати безпеку і їхати під час повітряної тривоги?» – запитав він.
На це присутній голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко зазначив, що небезпека не зменшується від того, що десятки тисяч киян після оголошення тривоги змушені стояти на зупинках, які не обладнані укриттями.
«Згідно з аналітичними звітами громадських організацій, що займаються транспортом Києва, приблизно від 80 до 100 тисяч людей одночасно перебувають у місті та користуються громадським транспортом під час оголошення повітряної тривоги», – сказав Андрій Вітренко.
2 Також депутат запитав у директора транспортного департаменту КМДА Руслана Кандибора, скільки разів той звертався до Київради, зокрема до бюджетної комісії з пропозицією облаштування укриттів на зупинках громадського транспорту. На це Кандибор відповів, що сертифіковані споруди відсутні.
«Сьогодні немає жодної сертифікованої споруди, яку можна було б встановити на зупинці. Якщо буде доведено, що така можливість існує, ми будемо клопотати про виділення коштів та виконання таких робіт», – пообіцяв він.
Водночас Кандибор ненароком «злив» свого однодумця Миколу Поворозника, озвучивши кількість водіїв, які готові працювати під час повітряних тривог без будь-якого примусу.
3 «Ми проводили опитування серед водіїв, як вони ставляться до руху під час повітряної тривоги. І 80 відсотків водіїв сказали: «Байдуже, можемо їхати, але ніякої відповідальності за це не будемо нести», – зазначив очільник транспортного департаменту.
Пропозиції та зауваження
Під час обговорення прибічники скасування зупинки транспорту не раз наголошували представникам КМДА, що під час повітряної тривоги містом вільно їздять маршрутки та таксі, і кияни замість того, щоб іти до укриттів (яких на зупинках немає), просто пересаджуються з комунального транспорту на комерційний.
Експерт ГО «Пасажири Києва» Олександр Рак запропонував компромісний варіант: зупиняти комунальний транспорт лише в разі підвищеної небезпеки, як це роблять в Івано-Франківську.
«Вони розробили певну схему: є процедура, коли військові повідомляють адміністрацію, що, умовно, ракета летить на Франківськ. І вони в ручному режимі зупиняють транспорт. А загалом він під час повітряної тривоги продовжує курсувати», – розповів Олександр Рак.
За його словами, ГО «Пасажири Києва» запропонували Київській міській військовій адміністрації запровадити в столиці аналогічний алгоритм.
«Два рівні небезпеки: звичайна повітряна тривога і підвищена небезпека. І відповідно до цих рівнів відбуваються певні дії. Тобто при жовтому рівні водій має зрозуміти, які наступні укриття у нього є по маршруту, а якщо буде червоний рівень – одразу зупиняти транспорт біля укриття», – пояснив експерт.
Однак цей варіант був розкритикований юристом і військовослужбовцем Олександром Строканем.
4 «На жаль, це неможливо. На сьогоднішній день Повітряні сили не можуть прогнозувати навіть приблизно, чи буде у нас зараз жовтий рівень небезпеки, а потім підвищений рівень. Адже балістична ракета дуже швидка – до 8 000 км за годину. Відповідно, зараз оператор у Повітряних силах її помітить, а потім раз – і вона вже в Києві буквально через тридцять секунд», – сказав він.
Натомість Олександр Строкань запропонував посилити захист кабіни водія від можливого падіння уламків і одночасно збільшити кількість муніципального транспорту, але водночас дозволити водію під час тривоги брати лише таку кількість пасажирів, яка відповідає кількості сидячих місць.
Питання відповідальності
Очільник КМВА Тимур Ткаченко, виступаючи під час обговорення, зазначив, що