Активісти не мають ілюзій щодо покращення ситуації з охороною старовини
Згідно з даними з відкритих джерел, минулого року внаслідок бажань забудовників з мапи Києва зникли дві архітектурні пам’ятки. Ще більше 14 об’єктів під загрозою знищення, а дев’ять знаходяться в стані руйнації. І це — без участі росіян, які атакують українську столицю дронами-камікадзе або ракетами. Наведена статистика є результатом байдужості міської влади у питаннях збереження історичного обличчя Києва.
Чому так сталося і що можуть очікувати кияни у новому році в сфері захисту культурної спадщини – розбирався Каштан NEWS.
Знищуємо по-новому
Як показує практика, минулого року дещо змінилися “тренди” й підходи міської влади до збереження архітектурних пам’яток Києва. Таку думку висловив столичний пам’яткоохоронець Дмитро Перов.
Якщо в позаминулому році, пояснює він, ми переважно спостерігали за брудною роботою екскаваторів, які просто зносили історичні пам’ятки, то в 2024 році старі будівлі Києва часто ставали жертвами пожеж.
Зокрема, «раптово» в місті виникли пожежі на п’яти історичних будівлях. Деякі з них палали неодноразово протягом короткого часу. Водночас, у всіх випадках правоохоронці не змогли встановити осіб, які могли бути причетними до цих пожеж, хоча за такими фактами відкривали кримінальні провадження.
А старовинні будівлі, які постраждали від «червоного півня», навіть не були законсервовані, як цього вимагають технологічні норми. Не кажучи вже про їх відновлення.
Крім того, нагадав Дмитро Перов, у нас є приклад садиби Зеленських, яку екскаватори без особливих перешкод знищили. Міська влада тоді під тиском громадськості пообіцяла відновити будівлю, але відповідні роботи так і не розпочалися.
Без охорони не має права на існування
Під загрозою зникнення нині перебуває багато старих будівель, які не мають жодних охоронних статусів, що могли б хоча б формально захистити їх від миттєвого руйнування.
Водночас, звернув увагу Дмитро Перов, торік спостерігалося більше, так би мовити, владно-кабінетної роботи навколо будівель-пам’яток, що привернули увагу забудовників.
Ця «робота» полягала в ухваленні на сесіях Київської міської ради рішень про передачу під забудову не лише ділянок, де розташовані старовинні будинки, що ще не отримали охоронний статус, але й тих об’єктів, які офіційно визнані пам’ятками. Зокрема, наприкінці року стався показовий випадок, коли, попри статус пам’ятки архітектури, модерністська будівля «Летюча тарілка» Флоріана Юрьєва поступово почала зникати під новим торговельно-розважальним центром. І це незважаючи на те, що в паспорті об’єкта була зазначена реставрація!
А чого вартує рішення Верховного Суду, яким визнано законним знесення садиби Зеленських!
Гірше не треба, але буде гірше
Наївно вважати, що з новим роком так само швидко зміниться ставлення київської влади до збереження історичних будівель. А все тому, що у міської влади відсутня політична воля, а отже й бажання та зацікавленість у збереженні старого міста.
«У цьому році, думаю, ситуація погіршиться», — прогнозує Дмитро Перов.
Чому минулого року було ухвалено багато рішень про оформлення земельних ділянок, на яких розташована історична забудова? Дмитро Перов пояснює, що нині ціна депутатського голосу різко впала.
Проте на загал проголошуються гучні політичні заяви, навіть виділяються бюджетні кошти «на збереження столичних старожитностей». А реальних дій немає. Вірніше, вони трансформуються в зовсім протилежні, які не мають нічого спільного зі збереженням історії міста. Зокрема, це — блокування або відмова в наданні охоронних статусів тій чи іншій старій будівлі.
«Зараз через війну страждають прості люди, страждає бізнес, страждають і депутати, — зазначив Дмитро Перов. — До останніх, схоже, від забудовників стало надходити менше «замовлень», і вони змушені знижувати ціни. Тобто за набагато менші гроші чи інші блага погоджуватися на співпрацю з тими чи іншими забудовниками. А якщо економічна ситуація в країні погіршиться, то так само буде погіршуватися і ситуація з незаконною забудовою: спокуса піти на якісь корупційні угоди з забудовниками в окремих депутатів буде лише зростати».
Євген ДЕМ’ЯНОВ