Висотка закриє вид із Поштової площі на Андріївську церкву
У Києві знову назріває “архітектурний” скандал. Громадськість несподівано дізналася, що територію першої нижньої станції київського фунікулера та прилеглий схил планують віддати під будівництво офісного центру і житла.
Зони, що плануються для забудови, розташовані в межах центрального історичного ареалу Києва, у межах історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», а також памʼятки історії та ландшафту «Історичний ландшафт київських гір та долини р. Дніпро», де будь-яке нове будівництво заборонено.

«Каштан NEWS» досліджував ситуацію.
Допоміг випадок
Пам’яткоохоронці дізналися про наміри київської влади забудувати схили біля фунікулера випадково: під час моніторингу офіційного сайту КМДА вони натрапили на інформацію про засідання комісії Департаменту з питань охорони культурної спадщини, де планувалося обговорити питання щодо цієї земельної ділянки за адресою Боричів узвіз, 4-а.
«Ми почали шукати, з’ясовувати, що ж на цій земельній ділянці є. І виявилося, що там дві ділянки, на одній з яких вже є нерухомість, а інша – поки умовно вільна: на ній розташована якась стара будівля, яка кілька разів перебудовувалася», – розповів активіст ГО «Спадщина» Анатолій Погорілий.
Нова пам’ятка історії
За словами активіста, пошуки в архівах дали цікаві результати. Як з’ясувалося, перша згадка про будинок датується 1882 роком.

Пізніше пам’яткоохоронці дізналися, що цей будинок, з моменту його зведення (приблизно між 1830 і 1840 роками), мав лише один поверх. Але в 1860 році добудували другий. Найбільших змін будівля зазнала після Другої світової війни. Приблизно в 60-х роках минулого століття її обклали керамічною цеглою, а з одного боку додали залізобетонні сходи.
Через це, зазначив Анатолій Погорілий, об’єкт виглядає досить непримітно, і важко сказати, в який період він був побудований.
Проте зсередини будинок має дерев’яну конструкцію. Саме за цією деревиною, зауважує співрозмовник, її типом і формою можна визначити, що це – досить стара будівля, якій вже майже 200 років. Це відкриття стало приводом для того, щоб активісти підняли інформаційну хвилю занепокоєння щодо подальшої долі будинку. Адже споруда цікава як об’єкт дослідження, а її історична цінність може бути досить вагомою.
Як вважає Анатолій Погорілий, якщо на найближчому пленарному засіданні сесії Київської міської ради буде підтримано проект рішення про надання будинку статусу історичної спадщини, то споруда могла б отримати охоронний ордер пам’ятки.
Із рук у руки
Дослідивши походження будинку, активісти встановили, що на початку 2000-х років ця ділянка належала структурам, афілійованим до Служби безпеки України, які за інвестиційним договором планували тут житлове будівництво, передбачаючи надання службових квартир своїм співробітникам. Частину площ планували реалізувати з комерційною метою.

Проте згодом від цієї ідеї відмовилися. Можливо, на це вплинула велика кількість охоронних зон навколо майбутнього будинку та пов’язані з ними різні обмеження. Пізніше ділянка кілька разів змінювала власника, поки не опинилася в руках ТОВ «Скіф-2004», яке планує нині звести тут масивну восьмиповерхову офісно-житлову будівлю.
Загроза існуванню фунікулера
Однак не лише історичній забудові загрожує реалізація нового «амбітного» проекту. Обране під будівництво місце також має історичне значення: до 1928 року тут розташовувалася перша станція фунікулера. Сьогодні ж ділянка, де планується нове будівництво, використовується під час проведення ремонтних робіт на фунікулері. Зокрема, звідси здійснюється демонтаж вагонів. Тож постає логічне питання: як у разі забудови будуть виконуватися ремонтні роботи?

«Якщо забудувати цю ділянку, то, в принципі, з будь-якої іншої точки дістати вагони буде дуже важко, якщо не неможливо взагалі, – зауважує представник громадської організації. – За логікою, першими мали б бити на сполох адміністрація фунікулера, а не пам’яткоохоронці».
Тихе місце – зла доля
Вулиця Боричів Тік – досить непомітна й спокійна. Завдяки цьому вона зберегла багато історичних будівель. Проте сьогодні вона не така популярна серед туристів, як інші вулиці сучасного Подолу.
Боричів Тік, звертає увагу Анатолій Погорілий, значно постраждав від приватних садиб, які тут з’явилися протягом останніх 20 років. Як наслідок, на початку цієї вулиці, з боку Андріївського узвозу, збереглися лише дві старі будівлі, яким по 150 років, і які кілька разів підпалювали, намагаючись таким чином знищити. Потенційно ці будівлі також могли б отримати статус пам’яток історії. Трохи далі зберігся і має охоронний документ одноповерхова будівля, якій може бути понад 200 років.
«Тобто вулиця відігравала важливу роль в історії Києва ХІХ століття, але сьогодні від неї майже нічого не залишилося. А непомітне географічне розташування робить вулицю вразливою для забудовників. Оскільки для громадськості знищений об’єкт відкривається лише після того, як усе сталося і почалося нове будівництво. Тому важко контролювати процеси, які там тихо відбуваються», – підсумував пам’яткоохоронець.

Рухливі схили
Варто зазначити, що не лише існуванню історичної пам’ятки та фунікулера може загрожувати новобудова, якщо київська влада надасть їй «зелене світло». Як підкреслюють фахівці, забудова прибереж