Позитивним аспектом є те, що ми залишаємося в межах політичних і економічних інтересів Сполучених Штатів Америки
Незважаючи на активність українських та іноземних політиків у пошуках шляхів до завершення російсько-української війни, навряд чи варто очікувати, що кровопролиття зупиниться швидко.
Що нам слід очікувати в найближчому майбутньому, Каштан NEWS запитав у військових експертів.
Сила зброї як аргумент
Колишній спікер Генерального штабу ЗСУ, капітан І рангу ВМС України Владислав Селезньов впевнений, що політичні зусилля не зупинять війну миттєво.
«Не дуже вірю в успішність реалізації намірів Трампа щодо припинення війни. Хоча він та його команда активно намагаються просувати цю ідею. Водночас не бачу ефективних важелів впливу на політику Путіна для зупинки його агресії. Адже йому потрібно щонайменше чотири області, які вже увійшли до російської конституції. Навряд чи хтось з українських політиків погодиться на такий компроміс. Тому очевидно, що й надалі вирішення конфлікту між двома сторонами відбуватиметься за допомогою сили зброї», — зазначив Селезньов.
Таким чином, експерт переконаний, що фактор, який вплине на ситуацію на полі бою, — це динаміка, масштаби, втрати та здобутки.
Без зброї нас знищать
Водночас, як зазначив експерт, деякі члени команди американського президента наполягають на тому, що шлях до зупинки воєнного конфлікту полягає в припиненні постачання в Україну озброєння та техніки.
«На мою думку, це — велика помилка. Адже не ми розпочали цю війну, ми захищаємося. Якщо у нас не буде зброї, нас просто знищать. Особливо враховуючи, що Путін не приховує своїх намірів щодо знищення української держави та більшої частини українського народу. Тому логіка деяких представників американської адміністрації є, м’яко кажучи, дивною», — поділився думкою Селезньов.
Чи зможемо ми без допомоги Заходу залишитися на плаву? За словами офіцера ЗСУ, допомога наших іноземних партнерів у загальному обсязі постачань для потреб ЗСУ становить майже 30 відсотків. Однак європейські партнери будуть уважно стежити за позицією американських колег і, відповідно, ухвалювати рішення про те, чи робити кроки нам на зустріч.
Вітчизняний ВПК і запаси зброї
З іншого боку, нагадав Селезньов, існує вітчизняний військово-промисловий комплекс, а також певні домовленості на рівні міждержавних відносин щодо розвитку ВПК.
«Вважаю, що ми втримаємося. Особливо враховуючи, що обсяги озброєнь і техніки, які встигла забезпечити попередня американська адміністрація, дозволять нам впевнено пройти перше півріччя. А далі потрібно буде шукати можливості, варіанти та акумулювати свої ресурси для досягнення успіхів на полі бою», — вважає військовий експерт.
Водночас він підкреслює, що відбувається поступове виснаження потенціалу російської армії. Це демонструє динаміка бойових дій: якщо минулого року кількість бойових зіткнень на добу сягала в середньому двохсот і більше, то зараз вона коливається на рівні ста.
«Зрозуміло, що на повну паузу на полі бою в найближчій перспективі ми навряд чи зможемо вийти, але динаміка свідчить, що російська армія, хоч і поступово, але видихається», — констатував Селезньов.
Два бажання росіян
Військовий експерт, координатор ГО «Спільна справа» Дмитро Снєгирьов зауважив, що сподівання на те, що війна закінчиться після інавгурації Трампа, вже не справдилися.
Тобто, пояснив Снєгирьов, росіяни продовжать вирішувати два стратегічні питання. Перше — спроба витіснити нас із Курської області, друге — вийти на адміністративні кордони Донецької області, оскільки Луганська вже практично повністю захоплена ними.
«Якщо ми втримаємо ситуацію і не дамо ворогу розширити зону його присутності в Донецькій області, то будемо вважати це перемогою», — наголосив військовий аналітик.
Україну «зливати» не збираються
Між тим, Снєгирьов переконаний, що позитивним моментом є те, що ми залишаємося в зоні політичних і економічних інтересів Сполучених Штатів Америки.
«Тобто ніхто нас Росії не віддає. А своєю заявою про рідкісні корисні копалини в Україні США дали чіткий сигнал Російській Федерації про те, що вони розглядають українські території як зону свого впливу», — підкреслив співрозмовник.
Хто захистить інтереси України
Очевидно, що 2025-й рік буде відзначений переговорами щодо подальшої долі російсько-української війни.
Але, як припускає Снєгирьов, обговорення відбуватиметься переважно щодо можливих територіальних поступок.
Якщо йтиметься про лінію розмежування, пояснює військовий експерт, то це буде, без перебільшення, українською перемогою: ми не втратимо основні промислові центри, а це — досить суттєво.
Також важливо розуміти, що підтримка України з боку Європи не припиниться. Більше того, зараз можна говорити, що Велика Британія відіграватиме провідну роль у питаннях лобіювання українських інтересів.
0 Не випадково, звернув увагу Снєгирьов, саме ця країна очолила «Рамштайн», і саме вона формує політичну ось Лондон – Київ – Анкара.
«Отже, виходячи з прагматичних позицій, можемо стверджувати, що підтримка продовжиться як з боку Великобританії, так і з боку Франції, яка намагається зберегти роль регіонального лідера. При цьому не варто забувати й про Німеччину. Тобто з одного боку можемо говорити про те, що 2025-й рік проходитиме під гаслами мирних переговорів, а з іншого — можемо очікувати жорсткої активізації військового протистояння до травня