Київська рада затвердила бюджет на 2025 рік, а також Програму економічного та соціального розвитку на наступний рік та Стратегію розвитку до 2027 року
Доходи Києва на 2025 рік складають 91 105,9 млн грн (87 536,9 млн грн — загальний фонд і 3 569 млн грн — спеціальний фонд).
Видатки на 2025 рік становлять 89 779,8 млн грн (69 048,4 млн грн — загальний фонд і 20 731,4 млн грн — спеціальний фонд).
Очільники міста запевняють, що бюджет є збалансованим, всі сфери життєдіяльності столиці та всі проєкти отримали підтримку, включаючи допомогу військовим, як зазначив мер Віталій Кличко.
Багатьох небайдужих громадян дивує, що під час війни знову виділяються бюджетні кошти на дороги та мости. Наприклад, 200 мільйонів гривень планується на будівництво під’їзної автомобільної дороги до летовища «Київ» (Жуляни), яке наразі не функціонує. Чи доцільні такі витрати?
Це лише невеликий перелік інвестиційних проєктів, що включені до капітальних вкладень бюджету Києва на 2025 рік.
Судячи з коштів, які планують виділити для Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, ця галузь може «раювати» – депутатська більшість проголосувала за збільшення фінансування на 1,4 мільярда гривень. Значні кошти також виділять на Подільсько-Воскресенський мостовий перехід, який досі не добудований – 380 мільйонів гривень. 700 мільйонів гривень передбачено на реставрацію та протиаварійні роботи на мосту «Метро» (раніше було виділено аванс у розмірі 250 мільйонів).
Велику частину бюджету виділено на комунальний транспорт. Мер відзначає, що він є дотаційним, адже кожен другий пільговик користується трамваями, автобусами та метро безкоштовно. Вісім мільярдів гривень – це сума дотацій тільки на комунальний транспорт.
Житлово-комунальна сфера потребує понад сім мільярдів гривень, які вже заплановані в бюджеті. Тарифи для населення залишаються на попередньому рівні, хоча держава не виконує своїх обіцянок щодо компенсації місту різниці в тарифах, обурюються посадовці КМДА.
Слухаючи виступи керівників міста, складається враження, що багатомільйонний мегаполіс ефективно розвивається, незважаючи на певні проблеми, і управлінці успішно долають труднощі в різних сферах. Словом, оплески? Доповідь директорки Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталії Мельник щодо Стратегії розвитку до 2027 року «заряджала» великим оптимізмом, і пересічний киянин, можливо, думає: які ж молодці в міській адміністрації – в цьому документі передбачено майже все для блага мешканців. Зокрема, звучать красиві слова про екологічний комунальний транспорт, його безбар’єрність, посилення безпеки у парках, скверах, школах та на дитячих майданчиках.
Навіть не забули підкреслити «підзвітність та прозорість» рішень органів міської влади. Проте не врахували сумні реалії міста, не згадавши ані про старі автобуси, ані про непрацюючі кондиціонери в комунальному транспорті, ані про погане трамвайне полотно на багатьох вулицях, ані про електронні табло на зупинках, яких так не вистачає. Не згадали і про те, коли ж нарешті всі маломісткі комерційні маршрутки будуть замінені на сучасні великі міські автобуси, і про багато інших проблем. Щодо «підзвітності та прозорості» в діяльності столичних управлінців, це більше схоже на «комедію». Насправді панує авторитаризм, особливо у призначеннях кадрів.
Про яку безпеку дітей можна говорити, якщо під час відключення світла в школах учні виконують домашні завдання «під ліхтарик», і йдуть темними сходами шкільних будівель?! Міська влада відхилила пропозицію опозиційних депутатів перерозподілити 120 мільйонів гривень з бюджету міста на забезпечення шкіл альтернативними джерелами живлення. І це називається «турботою» про підростаюче покоління? Замислімося: на сферу освіти заплановано майже 32,4 млрд грн. З цієї великої суми не вистачило 120 мільйонів для енергозабезпечення шкіл та дитсадків. Тобто «темрява» для київських дітей (а це понад 400 шкіл!) продовжується. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський вважає, що місто не може одночасно закупити так багато генераторів, щоб їх вистачило для всіх шкіл. Хіба це не відмовка?
Поговоримо про сферу освіти і з іншого боку. За словами мера, на цьому напрямку – особлива підтримка. Справді? Чому ж тоді в Стратегії про це не згадується? В документі зазначено, що рівень зарплати вчителів становить 80 відсотків від середньої зарплати по місту. «Це – ганьба!», – стверджує голова постійної комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Київської міської ради Андрій Вітренко.
І знову виникає запитання: чи здатні столичні керівники зійти з небес на грішну землю? Києву не потрібне прикрашення дійсності, як і переможні реляції, «загорнуті» у маніпуляційні цифри.
На думку депутатки Євгенії Кулеби, Стратегія не містить інформації про ефективний розвиток громадського транспорту, про те, чи збільшується чи зменшується площа зелених насаджень (насправді – зменшується). Зате будівництво мостів нині, виявляється, є дуже стратегічним завданням. Основним ризиком невиконання цього документа є неефективне управління містом, вважає Євгенія Кулеба.
Пора вже взятися за голову, зважаючи на те, що реально відбувається. Ось, що сказав депутат Андрій Вітренко:
«Зношеність інженерних мереж у місті сягнула 70 відсотків, зношеність рухомого складу трамваїв – 75 відсотків, тролейбусів – 72 відсотки, автобусів – 83 відсотки. Питома вага інновацій у відсотках (нагадаю, що в Стратегії вказано: «Київ є інноваційним містом») – з 16 відсотків у 2019 році триває «падіння» до 5 відсотків».
Депутатка Лілія Пашинна звернула увагу на прикрий факт зі сфери житлово-комунального господарства. За весь період каденції Віталія Кличка на посаді мера було замінено всь