Програма включає теоретичні та практичні курси, хоча не всі студенти проходитимуть практику
З 1 вересня 2025 року в усіх вищих навчальних закладах запроваджується новий предмет – базова загальновійськова підготовка (БЗВП). Відповідний закон підписав Президент України Володимир Зеленський 15 січня.
Каштан NEWS підготував відповіді на найпоширеніші запитання щодо БЗВП.
Яка тривалість програми та де проходитиме навчання?
Програма розрахована на 300 академічних годин – 90 годин теорії та 210 годин практики. Теоретичні заняття відбуватимуться у вишах, а практичні – у спеціальних навчальних центрах ЗСУ під час канікул, щоб не перешкоджати основному навчальному процесу.
Студенти, які вступили до вишу після школи, вивчатимуть БЗВП на другому курсі. Для тих, хто здобуває вищу освіту, маючи ступінь молодшого бакалавра, фахового молодшого бакалавра або молодшого спеціаліста, базова військова підготовка розпочнеться на першому курсі.
Хто зобов'язаний проходити БЗВП?
Теоретичний курс буде обов’язковим для всіх студентів денної та дуальної форм навчання, незалежно від статі та стану здоров’я. Практичний курс є обов’язковим лише для студентів-чоловіків, які визнані придатними за станом здоров’я.
«Відмова студента чоловічої статі, визнаного придатним до військової служби, від проходження практичної підготовки є підставою для його відрахування з навчального закладу відповідно до законодавства», – зазначають у Міноборони.
Перед початком практичної частини чоловікам-студентам потрібно пройти медогляд згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в ЗСУ. Ті, хто будуть визнані непридатними до військової служби, звільняються від практичних занять.
Жінки, які придатні за станом здоров’я, можуть добровільно приєднатися до практичних занять, але для цього їм потрібно стати на військовий облік у ТЦК та СП.
Чому навчатимуть під час практичних та теоретичних занять?
Як повідомляють у Міністерстві оборони, в рамках курсу БЗВП студенти отримають базові знання з тактики, домедичної допомоги, психологічної підготовки, основ військової дисципліни, міжнародного гуманітарного права та навичок роботи зі стрілецькою зброєю. Основна увага буде приділена тренуванням зі зброєю, а також орієнтуванню на місцевості та забезпеченню особистої безпеки в умовах бойових дій.
Під час занять студенти використовуватимуть стандартну стрілецьку зброю ЗСУ – зокрема, автомати, кулемети та гранатомети. Учасники практичних занять також ознайомляться з військовою технікою, залежно від її доступності в навчальних центрах.
Чи складатимуть студенти присягу після проходження БЗВП?
Базова загальновійськова підготовка замінює обов’язкову базову військову службу, яку згідно з законом мають пройти всі чоловіки у віці 18-25 років. Отже, після завершення повного курсу БЗВП студенти складатимуть військову присягу та отримають сертифікат і військово-облікову спеціальність.
Крім того, проходження БЗВП, як і обов’язкової базової військової служби, стане необхідною умовою для першого працевлаштування на державну службу, в органи місцевого самоврядування або прокуратуру.
Чи можуть мобілізувати студента, який склав присягу після проходження БЗВП?
Згідно з чинним законодавством, мобілізація чоловіків можливе лише після досягнення ними 25-річного віку. Тому, якщо студенту ще не виповнилося 25 років, мобілізації він не підлягає. Проте з 18-річного віку він може, за бажання, приєднатися до служби в Силах оборони, підписавши контракт.
0 Чи є альтернатива проходженню БЗВП для студентів, чиї релігійні переконання не дозволяють їм використовувати зброю?
На даний момент таку можливість не передбачено. Як пояснили в Міноборони, складання іспитів з БЗВП та присяги є обов’язковими умовами навчання студентів-чоловіків у вишах.
«Якщо студенти з якихось принципів, наприклад, не можуть скласти іспит чи склали його на «незадовільно», або відмовляються прийняти військову присягу, вони не зможуть продовжити навчання у вищих навчальних закладах», – пояснив заступник міністра оборони Сергій Мельник.
Водночас юрист Ростислав Кравець звертає увагу на те, що такий підхід суперечить частині 4 статті 35 Конституції України: «У разі якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов’язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою».
«Поки є час, я б рекомендував улагодити це питання, оскільки це основи Конституції, основи прав людини», – зазначив Кравець.
Костянтин МИХАЙЛЕНКО