Транспортний параліч стає все більшою проблемою для киян
Автомобільні затори давно перетворилися на основну проблему для киян: як для тих, хто має власні автомобілі, так і для тих, хто змушений витрачати час у заторах, щоб дістатися до потрібного місця на громадському транспорті.
Каштан NEWS намагався з'ясувати, чому в столиці спостерігається повільний трафік і чи є можливість позбутися заторів.
Життя в заторі
Фахівці виявили, що середньостатистичний киянин витрачає на 46 відсотків більше часу в дорозі через затори. У години пік затримка на шляху до роботи або додому збільшується на 94 відсотки. Загалом кияни проводять до десяти днів на рік у заторах.
Якщо перевести ці години у фінансові втрати, то, за підрахунками економістів, затори обходяться бюджету в 91 тисячу середніх вартостей години роботи киянина, що в абсолютних цифрах становить майже 7,8 млн грн втрат на годину.
Станом на минулий рік у Києві налічувалося близько 1,2 мільйона автомобілів. Також слід врахувати, що до столиці щоденно приїжджають на власних авто мешканці приміських населених пунктів, а містом курсує ще й транзитний транспорт.
Київ стає меншим
Основною причиною заторів є те, що в місто заїжджає набагато більше автомобілів, ніж можуть витримати вулиці. Таку думку висловив транспортний експерт, співзасновник ГО «Пасажири Києва» Олександр Гречко.
На думку експерта, у Києві велика кількість місцевих мешканців щоденно користується власними автомобілями. У той же час в Європейському Союзі спостерігається інша тенденція: міста інвестують у альтернативи приватному автотранспорту, зокрема, у якісний громадський транспорт та розвиток велосипедної інфраструктури.
Короткі дистанції — велика завантаженість
Дослідження показують, що більшість міських мешканців, в тому числі й кияни, здійснюють поїздки автомобілями на короткі відстані. Статистика свідчить, що п’ятимісний автомобіль в середньому перевозить лише півтори людини.
Експерт пояснює, що один транспортний засіб, який везе одну людину, займає не менше ніж 10 квадратних метрів міського простору. Натомість громадський транспорт, який займає в п’ятеро більше місця, може перевозити десятки осіб.
«Отже, в першому випадку ми маємо неефективне використання як транспорту, так і навколишньої площі», — зазначає Олександр Гречко.
Авто як пережиток минулого
Чому люди надають перевагу особистому транспорту? Відповідь проста.
«Дивно, але факт: у наших людей з часів СРСР укорінилася потреба мати власний автомобіль. Тоді автомобіль був розкішшю, що підвищувала статус власника. Це залишилося в українців і до сьогодні», — зазначає Гречко.
Старий кінь далеко не поїде
Ще однією причиною масової автомобілізації Києва, як підкреслює аналітик, є неякісний громадський транспорт, який пропонує міська влада.
0 «Це сталося через недостатню увагу до цієї сфери міського життя з боку органів влади. Це, в свою чергу, підштовхнуло багатьох до думки про придбання власного авто», — наголошує Олександр Гречко.
Також існує третій важливий фактор, що виник у останні роки та негативно вплинув на громадський транспорт. Це — неадекватні управлінські рішення. За словами Гречка, нові проблеми почалися під час епідемії COVID-19, коли людям почали нав’язувати нові обмеження на користування громадським транспортом.
Це призвело до перекриття окремих автошляхів і зупинки пасажирського транспорту загального користування під час повітряних тривог.
Усе це, зазначає експерт, сформувало у людей звичку вважати, що на громадський транспорт у Києві покладатися не можна, оскільки він ненадійний і може підвести в невідповідний момент.
«Без жартів: люди моляться, коли сідають у метро, щоб спокійно доїхати з лівого берега на правий і навпаки», — констатує Олександр Гречко.
У результаті всіх цих факторів, зауважив експерт, ми спостерігаємо збільшення кількості автомобілів та заторів у місті.
Чиновники мають їздити, як усі
Ще одним важливим аспектом є те, що люди, які управляють містом, користуються виключно службовим або приватним автотранспортом.
«Тому вони не замислюються над розвитком громадського транспорту, а якщо й думають, то їх рішення часто не відповідають реальності. Натомість ухвалюються рішення, що сприяють автомобілізації, що стимулює новий виток придбання особистого транспорту», — переконаний Олександр Гречко.
Місця не вистачає, а паркуватися потрібно
Іншим боком цієї ситуації є надмірна та хаотична запаркованість міського простору приватними автомобілями.
На сьогодні в Києві спостерігається масове зникнення або псування прибудинкових зелених зон, газонів. І цьому ніхто не протидіє на рівні міста, відповідних уповноважених структур.
1 Як вирішити проблему заторів
Облишимо тему громадського транспорту, про необхідність розвитку якого вже неодноразово говорили, але на це в коридорах Хрещатика, 36, вперто не звертають уваги. Розглянемо інший аспект.
За словами Олександра Гречка, у Києві вже розроблено майже десяток концепцій, що передбачають створення десяти веломаршрутів, які з’єднуватимуть спальні райони з центром. З цієї кількості маршрутів лише один має хоч якісь зрушення. Це — напрямок Троєщина – центр. Але й його не завершили, і, очевидно, залишили на «кращі» часи.
«У центрі міста команда Кличка якось «натикала» велодоріжок. Однак до того центру ще потрібно якось дістатися», — зауважив співрозмовник.
У цьому контексті Гречко зазначив, що політика популяризації велосипеда в місті є не системною, а радше спонтанною. А те, що ми маємо, є здебільшого результатом втручання громадсь