Війська Росії вже за 3 км від Покровська. Що відомо про ситуацію в місті та які наслідки можуть бути від його втрати?

Прорив з півдня

Окупантам вдалося просунутися в Покровськ зі сходу після захоплення Авдіївки у лютому 2024 року. У травні росіяни захопили село Очеретине, що знаходиться за 30 кілометрів на захід від Покровська, і продовжили рухатися до траси Константинівка — Покровськ.

В серпні вони окупували місто Новогродівка, проте безпосередньо на Покровськ не пішли. Натомість вони взяли курс на південь, рухаючись вздовж залізниці, що йшла з Очеретиного, — і в жовтні захопили сусіднє з Новогродівкою Селидове.

У листопаді просування росіян у Покровському напрямку дещо сповільнилося: їхньою головною метою стало Курахове, туди вони кинули основні сили. Проте вже наприкінці листопада — на початку грудня росіяни почали швидко наближатися до Покровська з півдня. Спочатку вони зайшли в село Жовте, звідти рушили в напрямку села Шевченка. Врешті-решт російська армія опинилася в 3 км від головного логістичного хабу на півдні Донецької області. Як це сталося, нам розповіли військові.

«Нам нарізали задачу — виставити позиції в посадці, де вже були п*ди», — цитує запис у своєму щоденнику від 29 листопада боєць 59 мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

Його підрозділ тримав лінію оборони на південному фланзі Покровського напрямку, звідки рухалися росіяни. Саме нераціональні завдання, несумісні з можливостями виснажених підрозділів, він називає головною причиною стрімкого падіння лінії Жовте — Новотроїцьке — Шевченко.

«Коли ти отримуєш для оборони неадекватну дистанцію для батальйону, у якого практично вичерпана піхота (інші підрозділи також потрібні, але піхота — перш за все), ти не можеш виставити достатню кількість піхотних позицій», — пояснює військовослужбовець.

Відповідно, продовжує він, скориставшись прогалинами в обороні, окупанти почали просочуватися малими групами, накопичуватися і далі заходити на порядки «другої» лінії — мінометників, БПЛА, рот вогневої підтримки, і ті змушені були вступати в стрілецькі бої з противником. Це підтверджують і інші співрозмовники hromadske на цьому напрямку.

«Кількість людей явно не відповідала лінії фронту, а нову бригаду, замість того щоб поставити в лінію оборони і закрити дірки, кинули на штурм, який провалився», — пояснює ще один боєць 59 бригади.

hromadske звернулося до ОСГВ «Хортиця» з проханням прокоментувати проблеми з організацією оборони і дірки на лінії фронту, пов'язані з виснаженими підрозділами. Прес-секретар «Хортиці» Назар Волошин вважає, що ці проблеми повинні пояснити в самій 59 бригаді.

«Ми втрачаємо наші позиції один в один за цією схемою. Неможливо провести розвідку на просторі, яке вони дають. Ти не можеш фізично пролетіти повсюди. Що відбувається далі? Тебе стискають і дають вже меншу лінію відповідальності. Але в цей момент вже залишається стільки сил і засобів, що меншу лінію відповідальності вже не утримуєш. А тобі далі кажуть: "Ви навіть цю не можете витягнути?". Ну, розумієте абсурд? Ось якби ви нам дали відразу адекватну лінію відповідальності!» — обурюється військовий з 59 бригади (перший з наших згаданих співрозмовників).

Про погане взаємодію між підрозділами розповідають і бійці з інших бригад, які тримають оборону на сході від Шевченка. Захоплення села ускладнить їхнє становище, адже тепер росіяни будуть тиснути на них не тільки з півдня, але й зі заходу.

«Дуже слабке взаємодія в цілому по напрямку між великими підрозділами, тобто між бригадами. Дуже погане взаємодія, якщо відверто говорити. Ліва рука часто не знає, що робить права. Це безпосередньо впливає на якість управління бойовими діями і є однією з ключових причин того, що відбувається, окрім нестачі людей, само собою», — говорить аеророзвідник Гусь з 68 єгерської бригади.

Часто це відбувається через те, що командири нижчого рівня бояться доповідати зверху погану інформацію, остерігаючись наслідків і покарань, пояснює наш співрозмовник з 59 бригади.

«У нас просто система кругового божевілля. Замість передачі інформації знизу вгору для прийняття адекватних рішень є небажання говорити погані новини, тому що за це будуть санкції. Тому у нас негативна селекція командирів, адже командири, адекватно доносять інформацію вгору і реагують на неадекватні накази запереченням, неугодні. Просувають командирів, які беруть під козирок і виконують найабсурдніші накази. Я придумав для себе таку філософську концепцію — круговорот дурні в природі», — не приховує свого обурення боєць 59 бригади.

Чи дійсно ситуація критична?

Військове командування не приховує, що ситуація поблизу Покровська зараз важка. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський у грудні відвідав бійців 38 окремої бригади морської піхоти, які захищають Покровськ, зазначивши, що «доводиться приймати нестандартні рішення для підвищення стійкості оборони і більш ефективного знищення окупантів».

«Бої носять виключно жорсткий характер. Російські окупанти кидають вперед усі наявні сили, намагаючись прорвати оборону наших військ», — зазначив головком ЗСУ.

За словами прес-секретаря ОСГВ «Хортиця» Назара Волошина, на Покровському напрямку росіяни щодня в середньому втрачають близько 400 людей убитими і пораненими.

«У ворога головна мета — вирівняти лінію фронту і захопити якомога більше території, щоб вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей», — зазначив він.

Крім того, в ОСГВ «Хортиця» спростували оперативне оточення українських підрозділів в районі Усп