В Німеччині може змінитися уряд. Чи отримає Україна TAURUS від нового канцлера?

Розпад світлофорної коаліції

Вибори до Бундестагу проходять кожні чотири роки. Саме тут, у нижній палаті німецького парламенту, формується правляча коаліція та визначається ім'я канцлера — голови федерального уряду.

Наступні вибори заплановані на вересень 2025 року. Однак 6 листопада в політичний календар Німеччини втрутився гучний скандал, який відкрив двері для дострокових парламентських виборів. Спори щодо дефіциту державного бюджету та витрат на 2025 рік призвели до розпаду урядової коаліції. Важливу роль у цьому відіграло українське питання.

Міністр фінансів Крістіан Лінднер намагався переконати канцлера Олафа Шольца в тому, що Німеччина не може собі дозволити виділити додаткові кошти на підтримку України у 2025 році через дефіцит бюджету в мільярд євро. Замість грошей Лінднер запропонував Шольцу надати Україні дальнобійні ракети TAURUS. У відповідь канцлер вирішив звільнити міністра фінансів.

Крістіан Лінднер, який є лідером «Вільної демократичної партії» (ВДП), оголосив, що його однопартійці залишають всі урядові посади. Фолькер Віссинг, міністр транспорту в уряді Шольца від ВДП, став єдиним, хто відмовився підкорятися лідеру своєї партії. Він вийшов з партії та залишився в уряді. Замість посади міністра транспорту Олаф Шольц запропонував Віссингу очолити Міністерство юстиції. Віссинг прийняв цю пропозицію.

ВДП вийшла з правлячої коаліції, в якій залишилися лише дві партії: «Соціал-демократична партія» (СДПГ) та партія «Союз 90/Зелені». Таким чином, так звана світлофорна коаліція (названа на честь традиційних кольорів трьох партій, що входили до її складу) перестала існувати, адже більшості в парламенті вже немає.

Крістіан Лінднер, який підтримує дружні стосунки з лідером опозиційної партії ХДС/ХСС Фрідріхом Мерцем, міг планувати вихід з урядової коаліції задовго до того, як його звільнили з посади міністра фінансів. На початку листопада в німецьку пресу потрапив програмний документ, написаний Лінднером, в якому він виклав план фундаментальної економічної перебудови країни. Він запропонував скоротити деякі соціальні виплати та наполягав, щоб уряд дотримувався кліматичних норм Європейського Союзу, а не більш амбітних національних норм. Лінднер свідомо висунув ряд провокаційних вимог, які його партнери по коаліції ніколи не погодилися б прийняти.

Опозиція, що закликала до дострокових парламентських виборів, назвала цей план «документом про розлучення» з урядовою коаліцією. Власне, розпад коаліції був єдиною метою лідера ВДП, запевнила в розмові з hromadske Ребекка Хармс, німецька політикиня, віце-президент Європейського центру з питань свободи преси та член партії «Союз 90/Зелені»:

«Лідери ВДП вважають, що можуть покращити свої позиції на наступних виборах. Саме тому вони намагалися вийти з коаліції. Проте тепер багато хто сприймає ВДП як ненадійних партнерів, які втратили політичні інстинкти. Думаю, що на дострокових виборах їм нічого не світить».

Олаф Шольц продовжить керувати країною принаймні до 16 грудня, коли в Бундестазі відбудеться голосування щодо вотуму довіри чинному канцлеру. На думку Ребекки Хармс, у Шольца немає жодних шансів зберегти свою посаду.

Вотум недовіри чинному канцлеру неминуче. Дострокових виборів не уникнути. Це вже вирішене питання. Виборча кампанія в країні фактично розпочалася.Ребекка Хармс

Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр вже заявив, що негайно розпустить парламент, якщо Бундестаг висловить недовіру канцлеру. У такому разі дострокові парламентські вибори відбудуться 23 лютого 2025 року.

Слід зазначити, що Німеччина є класичною парламентською республікою. Головою держави фактично є канцлер, якого обирає коаліція партій у Бундестазі. Федеральний президент виконує представницькі функції: акредитує дипломатичних представників і представляє Німеччину на міжнародній арені. Крім того, він має право помилувати ув'язнених і розпустити парламент у разі розпаду урядової коаліції.

Чи ввійдуть у новий уряд проросійські сили

Найбільше від дострокових виборів може виграти опозиція. «Соціал-демократична партія» на чолі з Олафом Шольцом, яка перемогла на виборах до Бундестагу 2021 року, стрімко втрачає свій рейтинг через неспроможність керівної коаліції впоратися зі стагнацією німецької економіки.

Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, за соціал-демократів готові проголосувати 16% виборців. Партію чинного канцлера випереджають одразу дві опозиційні політичні сили — правоцентристська партія ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцем та ультраправий Альтернатива для Німеччини на чолі з Аліс Вайдель. За ХДС/ХСС готові проголосувати 33% виборців, а за проросійську «Альтернативу для Німеччини» — 18%.

«Альтернатива для Німеччини» послідовно виступає проти надання Німеччиною військової допомоги Україні, звинувачуючи уряд Олафа Шольца в «розпалюванні війни». Юристи партії навіть подали судовий позов проти німецького федерального уряду з вимогою зупинити постачання зброї в Україну.

Більш того, влітку минулого року німецьке видання Spiegel опублікувало резонансне журналістське розслідування, яке свідчить, що представники росії контактували з ультраправими партіями в Німеччині, зокрема з керівництвом «Альтернативи для Німеччини». Проаналізувавши зламану електронну переписку російського пропагандиста Володимира Сергієнка з представниками партії «Альтернатива для Німеччини», журналісти Spiegel з'ясували, що депутати від цієї політичної сили неодноразово отримували тексти своїх виступів з москви в обмін на фінансову підтримку від росії.

Також у Бундестаг може потрапити партія «Союз 90