Підкуп голосів, фальсифікації та російські гроші. Що відомо про вибори президента та референдум в Молдові.

Кандидати

Громадяни Молдови обирали наступного президента країни серед 11 кандидатів:

• Майя Санду — чинний лідер держави, яка проводить активну проєвропейську політику, а за її каденції країна навіть отримала статус кандидата на вступ до ЄС.
• Олександр Стояногло — колишній генеральний прокурор країни, представник проросійської "Партії соціалістів Республіки Молдова", має гагаузьке походження. У 2021 році його звинувачували в корупції.
• Ренато Усатий — лідер євроскептичної та проросійської «Нашої партії». Має російське громадянство і був звинувачений у погрозах вищому керівництву країни у 2015 році.
• Андрій Нестасе — голова і засновник Партії «Платформа “Гідності та правди”», колишній соратник, а нині критик і конкурент Майї Санду.
• Октавіан Цику — колишній боксер, депутат парламенту Молдови з 2019 року. У 2013 році був міністром молоді та спорту.
• Іон Кіку — колишній прем'єр-міністр Молдови, був радником проросійського президента Ігоря Додона.
• Ірина Влах — депутат парламенту Молдови з 2005 року, до 2015 року належала до Комуністичної партії Молдови, виступала за зближення з Росією, хоча пізніше почала говорити, що майбутнє Молдови — в Європі.
• Василь Тарлев — колишній прем'єр-міністр Молдови, співголова партії «Відродження». За даними ЗМІ, їздив до Москви, а його ім'я «обговорювалося в Москві в списку тих, хто міг би бути проросійським кандидатом у президенти».
• Наталія Морарь — журналістка, якій через розслідування «Чорна каса Кремля» на чотири роки заборонили в'їзд до Росії. У 2023 році ініціювала зустрічі опозиційних політиків для пошуку «єдиного кандидата» від опозиції. Врешті-решт оголосила, що буде балотуватися в президенти.
• Тудор Ульяновський — міністр закордонних справ та європейської інтеграції Молдови. Кар'єрний дипломат, якого називають «незалежним та умовно проєвропейським кандидатом».
• Вікторія Фуртунэ — кар'єрний прокурор, досі політикою не займалася. Про своє висунення оголосила в «Придністров'ї», де записала передвиборний відеоролик і заявила, що незабаром ця територія може стати другою лінією фронту. У разі обрання «обіцяє огородити Молдову від конфлікту».

Що пішло не так?

Жовтневий соціологічний опитування WatchDog.MD напередодні виборів показало, що більшість виборців (35,8%) віддають перевагу Майї Санду, тоді як Стояногло прогнозували 9% голосів, а Усатому — 6,4%.

А щодо референдуму соціологічні дослідження показали, що 55,1% готові проголосувати за те, щоб євроінтеграцію внесли до Конституції Молдови. Проти виступили 34,5% опитаних, ще 7,9% — відповіли, що не визначилися.

Проте реальні результати виявилися іншими.

Так, Санду очікувано зайняла перше місце, набравши 42,45% голосів. Однак її відрив від конкурентів виявився не надто великим: Стояногло набрав 25,98%, а Усатий — 13,79%. А на малій батьківщині Санду, в Фалештському районі, чинна лідерка держави зайняла лише третє місце. Більше голосів тут віддали за Ренато Усатого.

Ще більш несподіваними виявилися результати референдуму. Громадян Молдови запитали: «Ви підтримуєте внесення змін до Конституції з метою приєднання Республіки Молдова до Європейського Союзу?».

У разі підтримки преамбулу Конституції повинні були б доповнити наступними словами: «… підтверджуючи європейську ідентичність народу Республіки Молдова і незворотність європейського курсу Республіки Молдова, проголошуючи інтеграцію в Європейський Союз стратегічною метою Республіки Молдова».

Як тільки почався підрахунок голосів, виявилося, що більшість молдаван виступили проти конституційних змін у процесі євроінтеграції. Ледь не весь вечір 20 жовтня результати референдуму залишалися майже незмінними: 45% за зміни і 55% проти.

«Врятували» результати референдуму закордонна діаспора. Коли почався підрахунок голосів з-за кордону, ситуація почала вирівнюватися. Нарешті, станом на 12.00 21 жовтня 50,46% громадян Молдови підтримали зміни в Конституцію, а 49,54% — ні.

Реакція Санду була досить несподіваною — вона виступила з півторахвилинною промовою, де заявила, що країна зіткнулася з безпрецедентними фальсифікаціями.

«Молдова зіткнулася з безпрецедентною атакою на свободу і демократію нашої країни як сьогодні, так і в останні місяці. Преступні групи, що працюють спільно з іноземними силами, ворожими нашим національним інтересам, атакували нашу країну десятками мільйонів євро, брехнею та пропагандою, використовуючи найсоромітніші засоби, щоб тримати наших громадян і нашу країну в пастці невизначеності та нестабільності.

У нас є чіткі докази того, що ці злочинні групи збиралися купити 300 000 голосів. Ми чекаємо остаточних результатів, і ми повернемося з рішеннями», — сказала Санду і пішла, так і не давши журналістам задати питання. А їх було багато.

Російський слід

Події в Молдові не залишили байдужою Росію, яка намагалася використати вибори та референдум у власних інтересах.

Ще за кілька тижнів до голосування голова Антикорупційної прокуратури Молдови Вероніка Драгалін заявляла, що правоохоронці виявили більше 130 тисяч громадян, на чиї рахунки лише в вересні перевели в цілому більше 15 мільйонів доларів з Росії.

Журналісти Bloomberg писали, що кошти з РФ надходять на картки банку, пов'