Пенсіонери "в схемах"? Чому питання чорнобильських виплат змусило людей голодувати.

«Ми розуміємо, що владі люди не потрібні»

В Овручі в «Пункті незламності» з початку грудня протестують півсотні осіб — вимагають повернути їм виплати за проживання в зоні радіаційного забруднення. Шість осіб відмовилися від їжі. На дев’ятий день учасниця акції втратила свідомість і була госпіталізована.

Серед голодуючих — люди з вродженими вадами серця, онкохворі та ліквідатори аварії на ЧАЕС. Одна жінка відстоює право на виплати для своєї доньки, яка народилася з інвалідністю. Всі — жителі Овручської громади з моменту катастрофи.

«Ми не будемо чекати, поки один за одним будемо в лікарні або на кладовищі. Влада переступила всі закони і Конституцію. Ми всі розуміємо, що владі люди не потрібні. Сьогодні забрали у нас, а далі заберуть у інших», — заявила Марина Переходова, одна з організаторів акції.

За словами жінки, їм суттєво скоротили доплати до пенсій, а в 2025 році розмір знову зменшиться, на ці гроші «неможливо навіть існувати».

Що говорить закон?

У 1991 році був прийнятий закон № 796-ХІІ, який визначав правила пенсійного забезпечення для громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Стаття 39 передбачала доплати пенсіонерам, які не працюють і проживають у зоні радіаційного забруднення, у розмірі двох мінімальних зарплат. Зони розділили на три рівні:

• зона відчуження — територія, звідки були евакуйовані люди після аварії 1986 року (наприклад, місто Прип’ять);
• зона обов’язкового виселення — територія, яка включає 86 населених пунктів, розташованих на півночі України;
• зона добровільного виселення — більше 800 населених пунктів, серед яких міста Коростень та Овруч Житомирської області.

У 2014 році народні депутати скасували пільги за проживання в зоні добровільного виселення. В подальшому виплати повернули лише працюючим у зоні відчуження.

Однак у 2018 році Конституційний Суд визнав рішення неконституційним і відновив дію статті 39. А в 2020 році пенсіонер виграв справу у Верховному Суді, який зобов’язав виплатити чоловікові надбавки в розмірі двох «мінімалок» і так закріпив право громадян на ці виплати.

У чому проблема?

Перелік населених пунктів, що входять до зон забруднення, неодноразово намагалися оновити. У 2023 році Держагентство з управління зоною відчуження подало в Кабмін проект. Згідно з ним, міста, такі як Коростень та Овруч, вже не входили в зону добровільного виселення. Але люди почали протестувати, і документ зняли з розгляду.

«Можна дискутувати, чи дійсно ці території відновилися чи ні, але факт в тому, що люди там проживають з моменту аварії. Потрібні додаткові дослідження. Тільки після цього можна переконувати населення, що вони живуть у безпечному середовищі, а не в постраждалій від катастрофи зоні», — вважає заступник голови парламентського комітету з питань соцполітики Михайло Цимбалюк.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль відзначав, що на вересень 2023 року в Україні більше 1,6 млн громадян вважалися постраждалими внаслідок аварії на ЧАЕС. Шмигаль наполягав, що люди з посвідченнями ліквідаторів і потерпілих мають право на пільги, незалежно від місця проживання, навіть якщо зони забруднення змінять.

Рахункова палата заявила про можливі зловживання, коли громадяни спеціально «поселялися» в зоні радіаційного забруднення, а потім через суд отримували щомісячні виплати від держави.

Поліцію просили перевірити таких «поселенців» — 26 випадків підтвердились — люди дійсно не проживали в зоні забруднення в Житомирській області, але в 2023 році отримали більше 800 тисяч гривень. Половину цих коштів вже вдалося повернути, кажуть в Рахунковій палаті.

Що кажуть у парламенті?

Заступник голови парламентського комітету з питань соцполітики Михайло Цимбалюк не погоджується з тим, що існує схема з фіктивним «поселенням» у зону забруднення заради виплат.

«Якщо держава не створює їм умови, люди їдуть туди, де можна поселитися. І їм байдуже, чи є ця територія забрудненою. Це неправильна позиція уряду, бо є рішення судів. Якщо держава не змогла переконати суд, то треба ці рішення виконувати», — зазначив Цимбалюк в коментарі hromadske.

І додав, що випадки зловживань заради виплат є, але вони «одиничні». Держава має повноваження встановлювати такі факти, повертати гроші в бюджет і притягувати винних до відповідальності. Проте всі інші «не повинні страждати через такі одиничні факти».

Чому зменшились виплати?

У 2024 році парламент встановив розмір мінімальної зарплати, від якої будуть рахувати соцвиплати. Це 1600 гривень. Тобто, якщо суд призначить чорнобильцю надбавку в розмірі двох «мінімалок», то це буде 3200 гривень. Саме стільки в 2025 році будуть отримувати жителі зони добровільного виселення. А в минулому році було 13 400 гривень — це дві мінімальні заробітні плати (з 1 жовтня 2022 року розмір мінімальної зарплати становив 6700 гривень).

Омбудсмен Дмитро Лубинець вже звернувся до Конституційного Суду з вимогою визнати норму, за якою будуть нараховуватися допомоги від суми 1600 гривень, неконституційною.

16 грудня, на 14-й день голодовки овручан, у Києві на нараду зібралися протестувальники, представники Офісу омбудсмена, народний депутат Арсеній Пушкаренко та перший заступник міністра соцполітики Дар’я Марчак.

«Домовились найближчим часом скликати нараду з участю Мінсоцполітики, Мінфіну, Міністерства охорони здоров’я, профільних комітетів та обласних адміністрацій, щоб вирішити питання соцгарантій для громадян», — розповів представник омбудсмена в Житомирській області Юрій Погодицький.

У парламенті створили між