Податкові органи перевіряють, а силовики шукають російський слід. Чи витримає бізнес тиск з боку держави?

У третьому кварталі 2024 року Рада бізнес-омбудсмена отримала 278 скарг від компаній. Найбільше скарг надійшло з Києва (32%), далі йдуть Львівська область (12%), Київська (10%) та Дніпропетровська (8%). У розрізі галузей більшість скарг — від компаній оптової торгівлі (25%), компаній у сфері нерухомості та будівництва (11%), аграрних компаній (10%), виробництва (10%).

З 278 скарг 59% стосувалися податкових питань, 15% — дій правоохоронних органів, 6% — роботи митниці. І хоча загальна кількість скарг поступово зменшується цього року, у відносинах з Державною податковою службою спостерігається погіршення.

Так, з усіх надісланих скарг, пов'язаних з ДПС, 58% стосуються системи адміністрування податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних — документів, у яких компанії звітують про свої податкові зобов'язання. ДПС активно блокує ці накладні, що призводить до виникнення податкового боргу у українського бізнесу, а отже — до нарахування болючих штрафів.

В Україні більше трьох тисяч податкових боргів бізнесу тягнуться ще з 2021 року, підрахував «Опендатабот» з посиланням на дані ДПС.

Протягом року ситуація з реєстрацією податкових накладних дещо покращилася, але знову відкотилася в стан, як на початку року — тоді також 58% податкових скарг бізнесу стосувалися ПДВ і накладних. Зупинка реєстрації накладних за третій квартал 2024 року торкнулася близько 15% активних платників.

Водночас зростає відчай підприємців у можливості вирішити ці проблеми в адміністративному порядку — тобто спілкуючись з податківцями та чиновниками. Все частіше доводиться звертатися до суду, а це — додаткові витрати.

«Податкова у нас до сих пір повноцінно не реформована — вона формувалася за часів Миколи Азарова, де мала абсолютні повноваження і фактично встановила принцип презумпції винності, коли не податкова повинна доводити провину підприємства, а підприємець — відсутність власної вини», — зазначає Ілля Несходовський, керівник аналітичного напрямку в Мережі захисту національних інтересів «АНТС».

«Що стосується правоохоронних органів, то потрібно, щоб вони позбулися корумпованих кадрів, щоб були партнером бізнесу, а не дивилися на нього, як на дійну корову на короткому прив'язі», — говорить Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine.

Культура, якої податківці і правоохоронці вчаться в своїх вузах, є залишком радянської культури. У їх світосприйнятті підприємці — це барыги, і якщо дати їм волю, вони створять безлад.Володимир Дубровський, старший економіст експертного центру Case Ukraine

«Деякі мають шанс на відновлення, а деякі канули в вічність»

Найкраще проблеми у відносинах українського бізнесу з органами державної влади демонструють конкретні кейси. Декілька з них описує Рада бізнес-омбудсмена — не називаючи імен компаній, але розкриваючи суть проблеми.

Так, єдиний виробник кам’яної солі в Україні зіткнувся з проблемами у спілкуванні з Головним управлінням ДПС Закарпатської області. Це сталося в березні 2024 року. Податківці звернули увагу на розбіжності в рентних платежах за користування надрами та накопиченими товарними залишками, на які був сформований кредит ПДВ. Іншими словами, податкова почала підозрювати, що певна кількість солі підприємство вже продало, а ПДВ не сплатило.

В результаті підприємство внесли до списку ризикових, а це погіршує його становище на ринку — відносини з іншими органами державної влади, з банками, з партнерами. Рада бізнес-омбудсмена пояснила податківцям, що просто потрібно провести перевірку матеріальних залишків, а не брати і відразу визнавати підприємство ризиковим. Врешті-решт компанію виключили з цього списку.

Ще один приклад. Літом 2024 року податкова служба Волинської області донарахувала мільйони гривень додаткових податкових зобов’язань місцевій будівельній компанії, вважаючи, що вона продає більше нерухомості, ніж сплачено за це податків.

Як виявилося, справа була в технічній помилці. Податківці стверджували, що будівельна компанія продала майнові права на квартиру в травні 2022 року, не сплативши за це податок. Компанія ж наполягала: продажі відбулися не в травні, а в червні 2022 року. Помилку цього разу допустив державний реєстратор — нотаріус, який оформляв угоду. Але пояснення нотаріуса не задовольнили податківців, поки до справи не підключилася Рада бізнес-омбудсмена. Тільки тоді податкові донарахування скасували.

До hromadske звернувся адвокат Павло Янчак, щоб розповісти про проблеми, з якими зіткнувся його клієнт — компанія «Мастак». У 2018 році компанія виграла тендер на постачання вимірювальних приладів для потреб одного з філіалів державної компанії «Укрзалізниця». Поставка відбулася, стверджує Янчак.

Потім у компанії почалися складні часи, адже в вересні 2022 року загинув її керівник Василь Нічвид. Він був військовослужбовцем, заступником командира 64 батальйону 103 окремої бригади Сил ТрО і загинув у бою за село Ямполь у Донецькій області.

В жовтні 2024 року Верховний Суд постановив, що компанія «Мастак» повинна повернути філіалу «Укрзалізниці» 2,14 мільйона гривень, отримані за поставки приладів, які будуть перераховані державі, адже тендер у 2018 році відбувся з порушенням антимонопольного законодавства. Водночас прилади компанії не повернули. Суд просто став на бік прокурора, який не надав достовірних доказів антиконкурентних дій з боку компанії «Мастак», стверджує адвокат Павло Янчак. Ми звернулися з запитом до «Укрзалізниці», проте цю ситуацію в компанії не прокоментували.

Це зараз ціла тенденція, коли в судовому порядку переглядаються договори минулих років, і компаніям-постачальникам пред’являються вимоги повернути кошти за надані послуги або поставлені товари.Павло Янчак, адвокат

Адвокат Євген Грушовець з юридичної фірми Ario Law Firm називає іншу проблему, з