Грузія готується до «історичних виборів»: основні факти про партії та їхні шанси на успіх.

Нова система голосування

У 2024 році Грузія вперше проведе голосування за пропорційною системою, відмовившись від «мажоритарної». Депутатські мандати розподілятимуться між партіями, які подолають п’ятивідсотковий бар’єр, пропорційно до кількості голосів.

Опозиційні сили сподіваються, що це буде їм на руку. У партії «Грузинська мрія» є більшість у парламенті вже 12 років, але лише один раз вона набрала понад 50% голосів — на піку своєї популярності у 2012 році. На виборах 2016 та 2020 років отримати більшість їй допомогла саме мажоритарна система.

Соціологічні опитування показують, що «Грузинська мрія» досі залишається найпопулярнішою партією. Але навряд чи вона зможе заповнити парламентську більшість і самостійно сформувати уряд. Шанси домовитися з іншою політичною силою також невеликі: усі великі опозиційні блоки пообіцяли не вступати в союз з «Грузинською мрією».

Ймовірним варіантом видається те, що нинішня грузинська опозиція сформує багатопартійний уряд. Але для цього їй доведеться подолати власні міжусобні конфлікти.

Головні учасники виборів

На виборах цього року в Грузії зареєструвалося 19 партій, однак подолання порогу в 5% вважають реалістичним для п’яти політичних сил: партії влади «Грузинська мрія» та чотирьох опозиційних об’єднань — «Єдність», «Коаліція за зміни», «Сильна Грузія» та «За Грузію».

Партія «Грузинська мрія — Демократична Грузія» була заснована у 2012 році найбагатшою людиною Грузії, бізнесменом-мільярдером Бідзіною Іванішвілі. «Грузинська мрія» невпинно керує країною вже 12 років — найтриваліший термін в історії незалежності країни.

Нещодавно партія викликала хвилю критики через кроки до зближення з росією, тоді як більшість громадян виступають за вступ до ЄС. Безпосередньо перед виборами партія протягнула закон про «іноземних агентів», який називають двійником російського, псуючи відносини з ЄС, а її члени потрапили під санкції США. Своїм виборцям «Грузинська мрія» обіцяє «збереження миру», лякаючи війною, як в Україні, у разі перемоги опозиції. А у разі своєї перемоги «Грузинська мрія» пообіцяла заборонити всі основні опозиційні сили.

Останні соціологічні опитування демонструють підтримку «Грузинської мрії» на рівні ≈35% (хоча опитування GORBI на замовлення пропрезидентської телекомпанії «Імеді» показало цілих 60%).

«Єдність — Національний рух» — це союз найбільшої опозиційної політичної сили Грузії — «Єдиного національного руху», заснованого Міхеїлом Саакашвілі, — а також партій «Стратегія Агмашенебелі» та «Європейська Грузія».

Як пише JAM News, основні положення програми блоку надруковані на аркушах, що імітують паспорт ЄС. П’ять пріоритетів «Єдності» — вступ до ЄС, збільшення доходів, захист пенсіонерів, міцна сім’я, припинення цінової мафії.

Соціологічні опитування свідчать про підтримку «Єдності» до 18%.

«Коаліція за зміни» сформувалася на основі партії «Ахали» колишнього гендиректора опозиційної телекомпанії «Мтавари Архі» Ніколоза Гварамії. В неї також увійшли опозиційні «Дроа» та «Гірчі — більше свободи», окремі політики та громадські діячі.

Коаліція обіцяє виборцям системні зміни та «велику перезагрузку» з основним акцентом на вступ до Європейського Союзу. Символікою блоку стала цифра чотири — через четвертий номер коаліції в бюлетені та їх «план 4-4-4». Коаліція обіцяє через чотири дні після формування коаліційного уряду (у разі перемоги) представити найважливіші ініціативи щодо змін у чотирьох сферах: відновлення євроінтеграційних процесів, ініціювання процесів демократизації, зниження податків, реформування освіти.

Першим номером у виборчому списку коаліції є Нана Малашхія — працівниця мерії Тбілісі, яка фактично стала символом березневих акцій протесту проти закону «про іноземних агентів». Тоді в мережі розповсюдилися фото жінки, яка розмахувала прапором ЄС, незважаючи на те, що проти учасників акції силовики застосували водомет.

Згідно з соціологічними опитуваннями, рівень підтримки «Коаліції за зміни» коливається від 9% до 18%.

«Сильна Грузія» — коаліція, що об’єдналася навколо партії «Лело» Мамуки Хазарадзе. Також туди увійшли політичні партії «Для народу», «Громадяни» та «Площа свободи». Блок підтримав четвертий президент Грузії Гіоргі Маргвелашвілі, хоча його немає в партійному списку.

Серед пунктів програми «Сильної Грузії» багато обіцянок стосуються російських громадян у країні — їм обіцяють обмежити можливість купувати землю, заборонити участь у державних тендерах, ввести «окупаційний збір» для російського бізнесу.

За даними соціологічних опитувань, має рівень підтримки в 9-10%.

«За Грузію» є командою Георгія Гахарії — екс-прем’єра Грузії та колишнього соратника Іванішвілі, який на парламентських виборах 2020 року був номером один у списку «Грузинської мрії». На посаді міністра внутрішніх справ потрапив у скандал через жорсткий розгін мітингу 20 червня 2019 року, під час якого понад 200 демонстрантів і журналістів отримали поранення.

У команду Гахарії входять переважно політики, які в різний час покинули «Грузинську мрію», зазначає JAM News.

Згідно з соціологічними опитуваннями, рівень підтримки «За Грузію» становить від 8% до