«Якщо ти в це щиро віриш, то це працює». «ЩукаРиба» про коляду, Різдво та фольклор у популярній музиці.

Про Різдво

Протягом цього періоду ми стаємо дуже близькими один до одного, робимо безліч цікавих і іноді навіть мистецьких речей. Це не завжди про заробляння грошей, хоча цього року ми дійсно не можемо встояти перед пропозиціями, адже всі хочуть колядників.

Ми вже досить довго займаємося цим процесом. Ми не просто говоримо — ось така традиція, ми вам її покажемо і підемо додому. Ми насправді живемо цим. І кожного року ми дуже чекаємо Різдва. Це один з найнасиченіших періодів року. Є великий запит, особливо зараз.

Особисто для нас Різдво більше пов'язане з колядками. Наприклад, коли ми ще не були так популярні (це було два роки тому), у січні були вільні дні, коли ми не колядували з групою, а просто виходили, збирали колег, які жили поруч, і співали колядки. Заходили в будинки в селах, показували там козу, Маланку. Нам просто було цікаво і весело.

Особливо приємно, коли ми отримували відгук від людей, що вони про це знають, що вони розуміють. Особливо літні люди, які говорили: «50 років такого не було, в дитинстві пам'ятаю, а потім все зникло».

Про релігійний зміст, традицію і любов

Ми всі християни, і, звичайно, це глибоко вкорінено в наших сім'ях. Це в більшості випадків на рівні звички насправді. Усі ці вірування про Ісуса Христа, про першу зірку, про 12 страв. Хоча зараз ми копаємо глибше і розуміємо, що в традиції дещо видозмінене і дещо можна змінювати. Важно, що ми не живемо XIX століттям. Всі дуже хочуть проектувати на нас консервацію. Але дійсно важливо інтегрувати це так, як нам зручно в нашому XXI столітті.

Релігія є важливою культурною складовою, це 100%. І дуже складно іноді пояснити, що дохристиянські вірування в цьому присутні. Деякі люди дуже консервативні в цих поняттях. Але насправді нічого не заважає існувати одному поруч з іншим. Можна вдало поєднувати і розуміти глибинний зміст. Тому що ця історія дійсно вражає, особливо її спадковість.

Різдво — це навіть не стільки про релігійно-церковну, скільки про внутрішню духовну історію, коли ти ділитися своєю любов'ю, обмінюєшся з людьми. І в цьому контексті сприйняття Бога як любові дуже гармонійне і логічне.

Про вітання

Частина колядок є адресними, які адресувалися господарю, господині, дітям. І люди вірили в привітання, тому що їм потрібно було ці побажання отримати, адже від цих побажань залежали добробут і успіх у новому році. І твоє виживання, по суті, адже все, чого бажали, — це виживання людей, достаток.

Колядки та вітання завжди мають такий нереалістичний світ, в якому завжди господар і все його господарство — це панські хороми з золотом, сріблом і так далі. І саме це гіперболізоване опис світу, чого хочеться бажати, передбачало, що в наступному році воно дасть всі можливі багатства.

Якщо думати свідомістю тих людей, коли магічна складова переважала, то якщо ти в це сильно віриш, воно і працює. Шкода, що світ все це зараз нивелює. Але в той же час дуже круто, що зараз всі акумулюються в своїх сім'ях, з друзями, дуже багато колядників, і в цій спільноті дуже велика і потужна енергія.

Колядники взагалі в системі світогляду грали роль предків, які приходять у дім вітати своїх родичів. Відповідно, господарі повинні були взаємно їх одарити. І тому зараз є таке спотворене поняття, що колядники заробляють гроші. Але це взаємний процес.

Про етноелементи в сучасних поп-піснях

Основний критерій — наскільки ви розумієте те, що робите, і як ви до цього ставитеся. Розуміння самого матеріалу. Якщо ви робите це з якимось розумінням, з контекстом, то це хороше явище, яке дозволяє іншими засобами розповідати більше про фольклор людині, яка не готова одразу слухати це в оригіналі (адже це все-таки досить специфічний жанр для сучасного слухача). Тоді це супер. Але якщо це використання заради використання — це не ок.

Чим далі, тим у нас менше внутрішніх упереджень щодо цього. Тому чим більше про це говорять, тим більше видимість цієї теми, то знайдуться люди, які підуть копати глибше. І це була одна з наших задач. Ми робили проект «Колядки на Кудрявці», там є колаборації з різними артистами. І мета полягала в тому, щоб зацікавити ширшу аудиторію, адже там були Велбой, Дантес, Джамала. Тому що фольклористи асоціюються з бабусями-дідусами, а насправді це молодь, це про нас.

Мені дуже подобається Гордий Старух, як він розвинув увагу до фольклору, до цієї теми, але загальні колаборації не подобаються. Це така дещо примітивізація.

Не подобається те, що робить Козак Сиромаха. Тому що він дуже багато міфів множить, зокрема про козацтво. І іноді говорить відверту нісенітницю. Йому просто не вистачає людини в команді, яка буде експертом у цій темі, яка і щодо одягу підкаже, і щодо того, що говорити.

А все інше навіть коментувати не хочеться. Те, що роблять «яка ти козачка, який ти козак», — до цього треба ставитися з дуже великою іронією.