Дві санітарки на сорок тяжкохворих. Чому психіатричні інтернати стають вироком для українців, які туди потрапляють?

Непридатний для життя корпус?

«Хлопці, не торкайтеся до нього пальцями», — каже санітарка підопічним, які її оточили. Їм цікаво розглядати чужака. Незважаючи на шум, чути лайку — працівниця просить поводитися ввічливо.

На початок листопада в інтернаті було 203 чоловіки, 128 з яких — недієздатні. Звертаю увагу на чоловіка з відео: він знову лежить, накрившись пледом, — цього разу вже на дивані.

З 2022 року інтернат орендує два корпуси «Обласної психіатричної лікарні с. Орловка». В один заїхали на 5 років, і там зробили ремонт. В іншому не проводили — оренда була на 3 роки. Тут неприємний запах сечі, на підлозі — побита плитка, зі стін облітає штукатурка. Палати менші розраховані на 4 ліжка, більші — на 11.

Директор установи Микола Добриник спочатку відхрещується, що відео, яке отримала наша редакція, записане у них, а потім пояснює:

«Напевно, санітарки, а їх двоє на 42 важкохворих, не встигли всіх помити і перевдягнути. Деякі в такому стані, що постійно намагаються зірвати з себе одяг, зробити дефекацію і все розмазати по стінах. Їх могли посадити в кімнату, щоб не розбіглися».

Зараз приміщення, зафіксоване на відео, закрите. Скло на дверях відсутнє. І крізь дірки видно, що і в цій, і в інших кімнатах — порожньо. Підопічних почали переселяти в оновлений корпус, пояснює Добриник. Але 40 людей, найважчих пацієнтів, поки залишаються в старій будівлі, яку 1 листопада представники омбудсмена в Рівненській області визнали непридатною для проживання.

Проте завідувачка господарською частиною закладу говорить — зробили все, що змогли: «Ми з такої жахи починали. Цей корпус був у такому жахливому стані, коли ми сюди прийшли в 2022 році, що я сиділа і плакала — не знала, що робити. Вклали в нього понад 2 млн гривень».

Зате керівник лікарні Олександр Задорожний все заперечує. Каже, що це був найкращий корпус у закладі. Зокрема, на підлозі був лінолеум, коли інтернату передали приміщення, тепер же там фарбований бетон. А стіни не були пошарпані.

«У нас так само пацієнти можуть вибити вікна, але ми не залишаємо приміщення без вікна. Буває, розбивають унітази і умивальники — змінюємо», — дорікає він.

«Мало хто захоче працювати за 7,5 тисяч грн»

Окрім обдертих стін, в інтернаті є ще одна велика проблема. На всіх найважчих підопічних — лише дві санітарки. Працівники кажуть, що заклад розрахований на людей з легкими психічними розладами, наприклад, деменцією. Але є надзвичайно складні випадки. І навіть у «легких» підопічних за 20 років хвороба прогресує до важкої форми.

«Це важка робота. Вже на другий день хотіла звільнитися, але звикла — як і хлопці до нас. З ними теж хтось повинен працювати», — говорить медсестра Раїса.

Тут людей не лікують, тільки утримують. Йдеться про так звану підтримуючу терапію — якщо стан підопічного погіршується, його відправляють на стаціонарне лікування в психлікарню або в Орловці, з якою ділять територію, або в Острозі. Деякі з жителів потребують постійного лікування саме в психіатричній лікарні.

«В Орловській психлікарні кажуть, що у них місць немає. Ми кількох чоловіків привезли до закладу в Острозі, вони теж не хочуть приймати, тому що хлопці дуже важкі. І виходить замкнуте коло: з нас вимагають, а назустріч нам ніхто не йде», — скаржаться працівники.

Зміна медсестри Раїси починається вранці з обходу. Лікар призначає медикаменти, і медпрацівники оглядають підопічних. Якщо є скарги на здоров'я — чоловіків везуть до лікарні на обстеження.

«Не було таких випадків, щоб хлопці сильно бушували. Звісно, може бути різне, але у нас є психолог. Якщо стан підопічних загострюється, то їх перенаправляємо в психлікарню. Але там не завжди беруть — не вистачає місць», — додає Раїса.

В корпусі з ремонтом якраз обід. У їдальні працівниці розклали на столах тарілки з кашею, ковбасою та овочевим салатом. Тут кімнати з новими ліжками та світлими стінами. Убиральні відремонтовані та чисті.

Але перевірка омбудсмена виявила недоліки і в оновленому корпусі — душові не обладнані для людей з інвалідністю. Працівники інтернату пояснюють — перевіряючі прийшли в понеділок, а напередодні на вихідних підопічні поламали душ, тому його не встигли відремонтувати. А інженер з ремонту після зауваження директора взагалі звільнився.

«Людина не хоче працювати за мінімальну зарплату, ще й з такою відповідальністю», — пояснює директор.

Хоча тримач душа полагодили, працівників в інтернаті не вистачає. «Мало хто погодиться на роботу за 7,5 тисяч гривень, не всі витримують такий контингент», — додає завгосп.

Також перевіряючі виявили, що в інтернаті неправильно перевіряли кров. Коли пацієнти використовують певні препарати, аналіз слід робити щотижня, а не щомісяця.

Але у закладу немає власної лабораторії. Раніше для забору крові приїжджала бригада з поліклініки, але тепер вони виконують іншу роботу. Тож інтернат тепер самостійно буде привозити лаборанта, щоб робити аналізи стільки разів, скільки потрібно.

Повільна смерть чи повноцінне життя?

В 15 кілометрах від Рівного біля села Боянівка, серед лісу, є ще одне відділення психоневрологічного інтернату. Для жінок. Будівлі тут розкидані на великій території, засадженій кленами та соснами. У центрі — фон