Чи стане Свириденко прем’єр-міністеркою і які це матиме наслідки
Я його записував не тобі,
А тепер він твій на сто відсотків!
Твій на сто відсотків!
"Твiй на 100%", "Бумбокс"
Перша віцепрем’єрка – міністерка економіки Юлія Свириденко має абсолютний музичний слух. Майже одразу, як почує мелодію, вона може відтворити її на фортепіано.
Таке вміння вже не раз, ніби та "магічна паличка", змінювало атмосферу зустрічей і причаровувало закордонні делегації в ході переговорів.
Власне, якби треба було визначити секрет кар’єрного успіху Юлії Свириденко, то його квінтесенцією було б якраз оце вміння – чути і миттєво відтворювати, вловлювати задачу з півслова й одразу продукувати варіанти рішення.
Саме завдяки цьому Свириденко швидко просувалася кар’єрними сходами від рядової чиновниці в Чернігівській ОДА в період президентства Порошенка до ключових посад в Офісі президента та Кабінеті міністрів за каденції Зеленського.
Правда, ця сила нинішньої віцепрем’єрки є водночас і її слабкістю. Адже для того, щоб відтворити мелодію, треба щоб хтось її творив.
Свириденко завжди була чудовою виконавицею, але так само завжди мала над собою якусь вищу інстанцію – начальника, котрий генерує задачі.
Впродовж останніх кількох тижнів прізвище міністерки економіки все наполегливіше звучить у розмовах про можливу заміну прем’єра Дениса Шмигаля.
Принаймні кілька разів, за даними "Української правди", президент Володимир Зеленський обговорював зі Свириденко таку перспективу.
Юлія Анатоліївна все життя будувала кар’єру в рамках чиновницької вертикалі. Як розповідають співрозмовники УП в команді президента, перспективи просування по службі для Свириденко є чи не головним мотиватором.
Тепер же вона стоїть за крок до вершини – вищої невиборної посади ніж прем’єр-міністр в Україні не існує. Після неї у людини без політичних амбіцій дорога лише в приватний сектор, науку чи читання лекцій по світових університетах.
Президент уже кілька разів з початку року впритул наближався до рішення про призначення Свириденко прем’єркою. Але жодного разу так і не ухвалив його.
Схоже, Зеленського, як і багатьох людей в уряді, ОП та Раді, гризе сумнів: а чи здатна Свириденко, яка завжди готова взятися за будь-яке доручення, сама стати лідером для цілої системи влади?
Хто ж така Юлія Свириденко, який кар’єрний шлях вона подолала і як стала по суті єдиною кандидаткою на заміну прем’єра, розповідає "Українська правда".
Перший похід у владу: Чернігів часів Порошенка
У середині 2000-х студентка Київського торговельно-економічного університету Юлія Свириденко не могла знайти місце для практики на виробництві.
Батько майбутньої міністерки, чернігівський чиновник Анатолій Свириденко, набрав тоді власника чернігівського аграрного підприємства "Форсаж" Валерія Куліча і домовився, щоб Юля попрацювала в його фірмі. Те стажування матиме важливе значення для кар’єри Свириденко. Але дещо пізніше.
Спершу після закінчення вишу вона в 2011 році стане головою постійного представництва Чернігова в китайському місті Усі. В її обов’язки входило залучати інвестиції з КНР у Чернігів і допомагати чернігівським підприємцям знайти партнерів у Китаї.
І вже там, у КНР, Свириденко вдруге зустрінеться з Кулічем, який приїде в складі бізнесово-чиновницької делегації переймати китайський досвід. Бізнесмен зверне увагу на перспективну майже тридцятирічну економістку. А, коли навесні 2015-го його призначать головою Чернігівською ОДА, він запросить Свириденко очолити департамент економічного розвитку.
Восени 2015-го вона невдало балотуватиметься до Чернігівської міської ради від "Блоку Петра Порошенка" як безпартійна.
А ще за якийсь час стане першою заступницею голови ОДА.
Куліч у розмові з УП характеризує Свириденко як освічену, відповідальну і системну людину.
Сам він, до речі, доволі цікава фігура. За словами співрозмовників УП у команді Порошенка, призначення Куліча головою ОДА було компромісом між тодішньою Адміністрацією президента і місцевою бізнесово-кримінальною елітою.
Куліч вирішував чернігівські питання у взаємодії з тодішнім нардепом від "Блоку Петра Порошенка", а згодом мером Чернігова Владиславом Атрошенком. Останній офіційно не входив до фракції БПП у ВР, бо, будучи до того "регіоналом", голосував за "закони 16 січня". Але саме Атрошенко неформально представляв інтереси партії Порошенка в області.
В той же час Чернігів входив у сферу зацікавлення близького соратника п’ятого президента Сергія Березенка, який саме по 205 округу в Чернігові зі скандалом обирався до Верховної Ради.
Дуже скоро Березенко намагався взяти під контроль все, що відбувається в місті та області. Через це між ним, Кулічем та Атрошенком постійно виникали конфлікти. Один із них призвів до того, що в липні 2018-го Куліча зняли з посади голови ОДА.
На той момент Свириденко була уже першою заступницею Куліча, тож після його звільнення ще якийсь час мала виконувати обов’язки глави ОДА.
Період її керівництва був нетривалим, але саме на нього припала одна з найскладніших ситуацій в історії області – вибухи на військових складах у місті Ічня. Куліч під час розмови з УП висловив думку, що Свириденко впоралася з цим викликом і проявила себе доволі відповідально.
Ще один чернігівський чиновник не під запис згадує, що Свириденко на посаді в.о. глави ОДА працювала ледь не в цілодобовому режимі, щоб тільки зарекомендувати себе перед Банковою.
"Свириденко тоді була неконфліктна і некорумпована. Про неї завжди казали: "Юля не про гроші". Зазвичай усі заступники голів ОДА намагалися лобіювати своїх підрядників або компанії, а Юля – ні", – згадує співрозмовник УП серед чернігівських чиновників.
Попри це в Адміністрації Порошенка навіть не розглядали варіант віддати їй посаду голови Чернігівської ОДА. Замість Куліча через кілька місяців призначили місцевого політика Олександра Мисника. Він мав зв’язки з партією "Наш край", яку тоді негласно курував заступник глави АП Віталій Ковальчук.
Після приходу Мисника Свириденко з ОДА звільнилася.
Як розповідають співрозмовники УП в оточенні віцепрем’єрки, Порошенко тоді зустрівся зі Свириденко.
"Петро сказав: "Юлю, ми завжди з вами. Дякую за роботу. Будемо обов’язково на зв’язку". І після цієї розмови жодного разу не зателефонував", – розповідає близький до міністерки співрозмовник УП.
Перший похід Свириденко у владу закінчився тим, що вона від рядової керівниці департаменту дослужилася до в.о. глави ОДА. Але втриматись на цьому рівні не вдалося, тож Свириденко пішла в бізнес.
Місце знайшлося в того ж Куліча, який шукав директора на спільне з естонцями підприємство з виробництва кормів для тварин і диких птахів "Сідко Україна". Тоді Свириденко довелося керувати приблизно сотнею людей і координувати виробництво орієнтовно 20 тонн продукції на рік.
"Зробимо їх разом". Свириденко в першому уряді Зеленського
Наприкінці літа 2019 року народні депутати призначили новий склад Кабінету міністрів. Міністром розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у ньому став Тимофій Милованов.
Він шукав собі заступників за напрямками і запропонував це місце нинішньому в.о. міністра аграрної політики Тарасу Висоцькому. Той на тоді мав іншу роботу і порекомендував Милованову розглянути кандидатуру Юлії Свириденко. Висоцький і Свириденко були знайомі по роботі в регіонах.
І Милованов призначив Юлії зустріч в уряді.
Свириденко виїхала із самого ранку з Чернігова, але коли була уже майже біля Кабміну, несподівано потрапила в абсолютно глухий затор. На Європейській площі відбувалася багатолюдна акція "Цирк без тварин".
Кар’єра Свириденко, яка займалась виробництвом кормів для тварин, могла стати жертвою зоозахисників. Але співбесіда таки відбулась.
Так Свириденко стала восьмою заступницею міністра економіки. Але це було місце в Кабміні!
Спершу вона опікувалася аграрними питаннями, згодом займалася реформою трудового права.
"Юля має навички швидкого реагування. Більшість людей, коли отримують нову задачу, потребують часу, щоб подумати над її розв’язанням. У Свириденко такого немає. Юля не прокрастинує взагалі. І ще вона могла проводити зустрічі й наради без конфліктів", – розхвалює свою заступницю в розмові з УП Милованов.
Водночас Свириденко панічно боялася медійності. Вона не мала досвіду публічної комунікації та не хотіла спілкуватися зі ЗМІ.
"Коли вона перші рази виходила на телебачення, це було дуже складно. З нею доводилось реально боротися. Емоційно для неї це було на рівні інфаркту. Зараз такого вже майже немає", – розповідає інший колега Свириденко з команди Мінекономіки.
Сам Милованов – творчий візіонер-руйнівник, але абсолютно несистемний у плані організації чиновницької роботи.
"Тимофій міг писати і о другій ночі, що от на ранок треба якась табличка, а вранці про неї і не запитати. Але головна проблема була, що він не дуже емпатичний. Тимофію було складно іти на політичні компроміси там, де йому хотілося швидких, хоч і болючих рішень", – згадує співрозмовник УП у команді Милованова.
Тому часто на наради у президента Зеленського, де треба було слухати екстравагантні ідеї і пояснювати складні економічні рішення дуже спрощеною мовою, у Милованова не вистачало нервів.
На зустрічі в Офіс президента почали відправляти Свириденко, яка могла з усім погоджуватися, записувати президентські ідеї в блокнот і пояснювати Зеленському, над чим працює Мінекономіки.
Перефразовуючи фатальну для кар’єри колишнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука фразу: у президента на тому етапі був економічний "туман у голові", але Свириденко якось уміла крізь нього пробиратися.
4 березня 2020 року парламент відправив у відставку уряд Гончарука. Милованов втратив міністерське крісло, але його заступники продовжили роботу.
Наступним міністром економіки призначили Ігоря Петрашка. Він не став змінювати заступників одразу, а намагався зрозуміти, з ким із них зможе працювати.
Співрозмовники УП в Мінекономіки тих часів жартома пригадують, що головна задача Петрашка полягала в тому, щоб "замкнутися в кабінеті, аби його ніхто не чіпав". Він мав непогані економічні знання, але номенклатурна робота викликала в нього відверту нудоту. Вся паперова складова діяльності лежала на заступниках.
В цей час Свириденко стала людиною, на яку міністру можна було звалити більше за інших. Так вона змогла зробити наступний кар’єрний стрибок – пробитися з восьмої до першої заступниці міністра економіки.
Тоді ж Юлія почала з’являтися на Банковій ще частіше. Там її все більше помічали президент і глава ОП Андрій Єрмак.