Санкції працюють: Багаті росіяни повертають свої активи до РФ, незважаючи на загрозу націоналізації

рубль

Деякі багаті росіяни через санкції, введені за розв’язану Росією повномасштабну війну проти України, повертають свої активи назад в РФ.

Про це пише Bloomberg.

Як зазначається, у рамках обмежувальних заходів Кіпр та Швейцарія запровадили заборону на надання послуг з управління сімейними трастами, довірителями чи бенефіціарами яких є громадяни Росії.

Відтак, у той час як деякі з російських багатіїв досі шукають способи зберегти сімейні кошти на Заході, інші прагнуть перемістити їх у так звані дружні країни, такі як Об’єднані Арабські Емірати, або зрештою перевести до Росії – особливо якщо їхні активи зосереджені там.

Більшість російських мільярдерів, що потрапили під санкції, вирішили перевести активи додому.

Втім, занепокоєння з приводу державних конфіскацій залишається, особливо тому, що останнім часом вони зросли.

Двоє російських мільярдерів, які побажали залишитися анонімними, заявили, що тепер вони можуть вести бізнес лише в Росії й не думати про потенційне захоплення активів. Інший магнат, котрий потрапив під санкції і перевіз активи додому, сказав, що він ще не зрозумів, як бути зі своїми активами, але він і його сім’я почали будувати нове життя в Росії.

У списку найбагатших у світі бізнесменів, який складає Bloomberg, 26 росіян, їхній сукупний статок оцінюється приблизно в $350 млрд. Середній вік учасника списку – 63 роки, а це означає, що як і куди вони вирішать передати свій стан у найближчі десятиліття, позначиться як на економіці загалом, так і на різних її галузях.

Деякі з мільярдерів, ймовірно, мають значні частини своїх статків готівкою, що зберігається в невідомих місцях.

Росія, яка не має податку на спадщину для своїх жителів, давно намагається заохотити багатих повернути свої гроші додому. Останній поштовх почався в 2018 році, коли країна створила спеціальні адміністративні зони, де репатрійовані гроші могли претендувати на податкові пільги. Потім у 2020 році уряд переглянув угоди про уникнення подвійного оподаткування з деякими країнами, включно з Кіпром, фактично підвищивши вартість утримання активів там.

Націоналізація в Росії

Націоналізація активів приватного бізнесу в Росії виправдана в тому випадку, якщо власники завдавали шкоди країні, говорив президент Росії Владімір Путін на з’їзді Російського союзу промисловців і підприємців.

Як зазначається, за 2022–2023 роки понад 180 приватних підприємств у Росії перейшли під контроль держави, а вимоги про націоналізацію, що надійшли до судів за два роки, стосувалися майже 200 компаній. В основному це підприємства, що випускають продукцію військового призначення, а також активи бізнесменів, що залишили країну.

У 2024 році під державний контроль РФ перейшли три заводи Челябінського електрометалургійного комбінату, після чого власника підприємства Юрія Антіпова було затримано у справі про шахрайство.

Також був націоналізований найбільший у країні виробник вина ("Кубань-Вино") та вісім рибопромислових компаній Далекого Сходу, які контролювали ринок видобутку краба.

У лютому Росія націоналізувала мережу салонів найбільшого автодилера країни "Рольф".

Також російська влада відібрала у власників і передала під контроль Росімущєства активи агрохолдингу "Агротерра", яка входить до топ-15 найбільших землевласників у РФ.

Пізніше російська влада націоналізувала АТ "Макфа" – найбільшого в країні виробника макаронних виробів.

Які активи іноземних компаній у РФ відібрав Путін

Як повідомлялося, у липні минулого року Путін доручив передати у тимчасове управління активи данської компанії Carlsberg та французької Danone в Росії.

Після цього керівником "Балтики" призначили Таймураза Боллоєва. За даними Financial Times, він близький до друга Путіна мільярдера Юрія Ковальчука, який виявляв інтерес до "Балтики". Водночас керівником компанії "Данон Росія" призначили 32-річного племінника голови Чечні Рамзана Кадирова та міністра сільського господарства республіки Ібрагіма (Якуба) Закрієва.

Нагадаймо, у березні російський президент Владімір Путін підписав указ про запровадження тимчасового управління майном резидентів країн, які сама Росія називає "недружніми", у випадку, якщо в цих країнах Росію або російських фізичних чи юридичних осіб позбавлять власності.

Першими у переліку такого майна опинилися 83,73% енергетичної компанії "Юніпро", які належать німецькій Uniper SA, а також 98% компанії енергогенеруючої компанії "Фортум", яка належить структурам фінського енергохолдингу Fortum. Росімущєство призначило керівниками "Юніпро" та "Фортум" менеджерів корпорації "Роснєфть", якою керує один із найближчих соратників російського президента Ігор Сєчін. Логіку тих призначень пояснив замміністр фінансів РФ Олексій Моісєєв. За його словами, управляти іноземними активами будуть російські компанії, які постраждали від санкцій: "Хто постраждав – тому і управляти".

Фінський енергохолдинг Fortum у травні 2022 року оголосив про припинення бізнесу в Росії і планував продати свої російські активи, у тому числі 98,23% у ПАТ "Фортум".

Російські компанії "Фортум" і "Юніпро" володіють 12 вугільними та газовими ТЕС потужністю 16 ГВт, також "Фортум" належать 29,45% акцій ТГК-1 (володіє ТЕС і ГЕС на північному заході РФ, підконтрольна "Газпром енергохолдингу"), вітро- та сонячна генерація.

Автор: Галина Ялівець




Резонанс

Теги