На президентських і парламентських виборах у Північній Македонії права опозиція буквально розгромила владу. Соціал-демократичний союз, який керував країною останні роки, поступився не тільки переможцям з партії ВМРО-ДПМНЄ, але й політикам із блоку етнічних албанців – тепер це друга политічна сила країни.

Кандидатка від ВМРО-ДПМНЄ професорка Гордана Сільяновська-Давкова у другому турі виборів очільника держави обійшла чинного президента, висуванця соціал-демократів Стево Пендаровського майже із «рахунком Зеленського», отримала 63 відсотки голосів і стане першою жінкою на чолі Північної Македонії, пише Радіо Свобода.

Гордана Сільяновська-Давкова, яка перемогла на виборах президента Північної Македонії

Для спостерігача, який не кожного дня цікавиться політичним життям маленької балканської країни, такий поворот подій може здатися дивним. Адже соціал-демократам вдалося вирішити давню суперечку із Грецією щодо конституційної назви країни, добитися вступу до НАТО, наблизитися до переговорів щодо прийняття до ЄС.

А їхні опоненти втратили владу на тлі гучного скандалу із прослуховуванням опозиційних політиків. Останньому премʼєру від ВМРО-ДПМНЄ Ніколі Груєвському довелося переховуватися від македонського правосуддя у свого давнього приятеля, угорського премʼєра Віктора Орбана.

«Програв Захід»

Але у провалі македонської влади є провина не тільки самих соціал-демократів, але й їхніх партнерів по ЄС.

«Протягом багатьох років партнери по ЄС не надавали допомоги кандидатці на вступ, яка була змушена навіть змінити назву своєї країни, і продовжували чинити нові перешкоди на її шляху – всіляко уповільнювали марафон зі вступу, який та почала ще 2005 року.

Той, хто навмисне упускає можливості, не повинен дивуватися наслідкам: і сусідам ЄС Болгарії та Греції, і тим, хто вперто гальмує розширення ЄС у Парижі, Гаазі та в німецькій партії ХДС/ХСС, доведеться нарікати на себе, коли не тільки Будапешт, але ще й Пекін та Москва матимуть на Скоп’є ще більший вплив», – наголошує оглядач німецького видання Frankfurter Rundschau Томас Розер.

А автор австрійського видання Der Standart Адельхайд Вьольфль попереджає: «Вплив єврокритичних сил Угорщини та Сербії у Північній Македонії тепер, безумовно, посилиться. Якщо ж праві екстремісти прийдуть до влади у сусідній Болгарії після виборів у червні, то Словаччина, Угорщина, Сербія, Північна Македонія та Болгарія можуть сформувати праву популістську фалангу в Центральній та Східній Європі, що також ще більше посилить вплив Китаю та Росії»

Отже, у Північній Македонії програли не тільки партії правлячої коаліції. Програв Захід, який допоміг Росії і Китаю посилити свій вплив на Балканах і у Європі в цілому. Голова КНР Сі Цзіньпін та президент Сербії Александар Вучич мали всі приводи підняти келихи за переможців виборів у Північній Македонії під час своєї зустрічі у Белграді.

Але ж це не їхня заслуга. Це результат діяльності тих у Європі, хто висував Північній Македонії безглузді вимоги щодо зміни назви, а згодом – щодо зміни історичної політики та ідентичності. Тих, хто майже 20 років протримав країну за дверима Євросоюзу з вимогами, які не мають нічого спільного із європейськими стандартами і правилами прийняття до ЄС. Тих, хто послідовно посилював позиції євроскептиків і друзів Орбана і Вучича.

Дівчинка у столиці Македонії наносить на футболку зображення зірок європейського прапора з нагоди відзначення Дня Європи (архівне фото)

Висновки і Україна

Той, хто вважає, що європейській інтеграції України аналогічні ситуації не загрожують, хай згадає про протест польських фермерів і вимоги до України. І як до вимог Польщі щодо обмеження ввезення сільгосппродукції з України несподівано приєдналася Франція – та сама Франція, яка свого часу запропонувала Північній Македонії компроміс щодо вимог Болгарії про зміни в історичній політиці й конституції країни.

Праві переможці виборів, як на мене, можуть заблокувати всі можливі компроміси і саму європейську інтеграцію Північної Македонії на довгі роки. Але погано від цього буде не тільки самим македонцям, але й їхнім сусідам також.

І якщо європейці не зроблять логічних висновків з цієї історії, вони потім обовʼязково можуть обпектися на європейській інтеграції України та інших колишніх радянських республік. Й не кажіть, що це будуть тільки українські проблеми. Політичне і економічне посилення Росії і Китаю на континенті буде проблемою для всіх європейців.

—

Віталій Портников, опубліковано у виданні Радіо Свобода